Review of Westerhoff, J.. The Golden Age of Indian Buddhist Philosophy. Oxford: Oxford University Press.

У статті узагальнено історико-культурологічний досвід ролі і значення національної еліти князівських династій Рюриковичів, володарів Київської Русі та Чернігово-Сіверської гілки Ольговичів, Давидовичів у створенні одного з найбільших у Європі державного об’єднання Київська Русь. Основою збереження своїх територіальних володінь князями були українські традиції сімейного розподілу майна. Системний розподіл престолонаслідування серед нащадків Рюриковичів відбувся після заповіту Ярослава Мудрого, тобто набув соціально-правової норми, названий «лествичним» порядком. Система передбачала успадкування майна дітьми від старшого до молодшого брата, зокрема коли старший князь чернігівський здобував Київ – до (...) Чернігова переходив князь новгород-сіверський, такі переходи відбувалися по лінії брата, спочатку серед старшої лінії, а потім – молодшої. Вони з часом трансформувались у національні традиції сімейного права, що закріплені Цивільним кодексом України. (shrink)

The discrete–structural structure of the world is described. In comparison with the idea of Heraclitus about an indissoluble world, preference is given to the discrete world of Democritus. It is noted that if the discrete atoms of Democritus were simple and indivisible, the atoms of the modern world indicated in the article would possess, rather, a structural structure. The article proves the problem of how the mutual connection of mathematics and philosophy influences cognition, which creates a discrete–structural worldview. The author (...) notes that the appearance of writing, symbolic language and the depiction of the picture of the world through mathematics, led us into the sphere of discrete mathematical mathematics. (shrink)

Статтю присвячено перелікові книг, заборонених для доступу у бібліотеці колегіуму Товариства Ісуса у Перемишлі. Ідентифікацію та аналіз цієї літератури здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки, що його уклав у 1774 р., після ліквідації Товариства Ісуса, Станіслав Хмельовський. Загальна кількість книг Перемишльської бібліотеки охоплювала 6985 позицій, а до групи «haereteci prohibiti» було внесено 137 видань, з яких вдалося ідентифікувати 102. У статті ці праці умовно поділено на п’ять підгруп: 1) твори ренесансних гуманістів, 2) протестантські автори, 3) православні автори, 4) книги з (...) окультизму, магії та демонології, 5) «книги таємниць». До першої підгрупи увійшли твори Еразма Ротердамського та Ніколо Мак’явелі, до другої — праці протестантських мислителів (Ян Гус, Мартін Лютер, Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Теодор Беза, Ян Крель та інші), до третьої — трактати Лазаря Барановича та Йоаникія Ґалятовського, до четвертої — книжки Мартіна Дельріо, Бартоломео Спіни, Ніколя Ремі та ін., до п’ятої — твори Джамбатісти делла Порта та Йогана Якоба Веккера. Реконструкція переліку заборонених книг у бібліотеці Перемишльського колегіуму дає змогу детальніше пізнати інтелектуальні запити духовенства, а також дослідити, які тексти єзуїти могли використовувати для полеміки з іновірцями. (shrink)