Abstract

Розглянуто палеолітичні композиції із зображенням птаха, які передають релігійно-світоглядні уявлення первісної людини. З’ясовано, що в мистецтві палеоліту образ птаха мав два головних значення: символу верхньої частини світобудови в бінарній та в триярусній вертикальній моделі всесвіту та символу душі, яка після смерті людини підіймається у вищий світ. Підкреслено семантичну спорідненість образу птаха як символу душі з образом жінки, яка вважалась носителькою душ ще не народжених дітей. Показано зв’язок провідних релігійно-світоглядних ідей, втілених в образі птаха, з характеристиками зодіакальних знаків, домінантних у час зародження цих ідей.