Abstract

Старовинним об’єктам, які створені давніми майстрами та демонструють колишні моди й технології, завжди гарантована увага нащадків. Що давніший об’єкт, то більше захоплення та інтерес він викликає. У центрі уваги статті – дерев’яна архітектура м. Чернігова ХІХ – початку ХХ ст., прикрашена різьбленням, яка представляє традиційну забудову міста в позаминулому столітті і є безсумнівною естетичною та художньою, а інколи – й історичною цінністю. У статті охарактеризовано стан, кількість та райони розташування в Чернігові дерев’яних будинків, що мають історико-культурну або естетичну цінність, порушено питання щодо їх збереження, окреслено шляхи їх використання як туристичних ресурсів.