Abstract

Статтю присвячено складним психологічним і матеріальним обставинам, у яких розвивалася культура України (Києва) у 1994 р. за умов фінансового дефіциту в країні та політичного безладу і невизначеності. Йдеться про зусилля інтелектуалів (філософів та митців) протистояти негативним обставинам тодішньої ситуації і працювати на перспективу. Завдяки фінансуванню Фонду Дж. Сороса було засновано програму «Трансформація гуманітарної освіти в Україні», яка сприяла відбору та виданню підручників нового покоління для незалежної України. Ініціаторами видання був Інститут філософії України та директор програми Н. Вяткіна. Творчий горизонт визначився заснуванням нових музичних програм, зокрема «Київ Музик Фесту» композитором Іваном Карабицем. Він же заснував цикл концертів «Час камерати» та конкурс для молодих виконавців імені Володимира Горовиця. Карабиць співпрацював з художниками Києва, зорганізувавши виставку «Арт Музик Фест». Попри фінансові негаразди, з ініціативи талановитих художників відбулася низка цікавих експозицій. Ці ініціативи підтримував Іван Дзюба, який тоді був на посаді міністра культури. Молоді художники, що не покладалися на доволі реакційну і байдужу до їхньої долі Спілку художників, організували творчий сквот «БЖ-АРТ» (існував з 1994 по 2014 р.). Там розвивалося інноваційне мистецтво.