У статті здійснена спроба осмислення феномена події у релігійному вимірі. Подія розглядається як явище, яке характеризується сингулярністю, тобто індивідуальним характером вираження, належить до сфери неповсякденного, не збігається зі звичними рамками розуміння навколишнього світу та не відповідає емпіричній фактичності. Необхідність більш активного філософсько-релігієзнавчого дискурсу кореляції повсякденного і неповсякденного у сфері релігії зумовила потребу звернення до означеної проблеми. Отже, метою статті є з’ясування онтологічного статусу події, релігійний контекст вияву якої постає протиставленням повсякденності та призводить до трансформації усталеного способу життя віруючого. Повсякденне буття (...) характеризується рисами сакральності, демонструє потяг до трансцендентного. З цієї причини очевидним і обґрунтованим убачається поєднання явищ буденного емпіричного світу з цінностями іншого виміру буття. Наявність неповсякденного у повсякденному житті засвідчують, зокрема, елементи культової практики, оскільки вони є вираженням сакрального часу і простору, а також способом утіленням вічних цінностей. До сфери неповсякденного належать описані в Євангеліях стосунки людини з Богом, пророцтва, об’явлення, видіння як неповсякденні вияви релігійного досвіду. Подія є протиставленням світу явищ позадосвідному світу буття, перетворенням, яке зумовлює появу нових порядків і структур. Здійснення події суперечить попереднім уявленням, тому зустріч події зі стандартною дійсністю супроводжується трансформацією повсякденності. Встановлення вкоріненості події в буття або її трансцендентного походження дає змогу визначити причини події. В умовах секуляризованого світу людина здебільшого демонструє готовність визнати значущими події, в тому числі у всесвіті, які відповідають науковим знанням. Це відбувається навіть тоді, коли факт події ставить під сумнів фундаментальні постулати науки. З огляду на це відкриття в науці, ситуації в політиці, мистецтві, особистому житті сприймаються як масштабні події. Причому момент зустрічі з подією можна описати, наприклад, за допомогою поетичної мови, яка висловлює певні символи людського буття і постає засобом об’єктивації події як неочікуваної новації. Натомість віруюча особа сприймає події надприродного характеру як втручання потойбічної реальності у звичний спосіб життя. Так, отримання релігійного досвіду супроводжується трансформацією повсякденності індивіда. Основою містичного досвіду релігійної традиції є досвід зустрічі з Божественним, наслідком чого постає зміна самосвідомості віруючої особи, трансформація її цінностей, смислів та значень. Тобто усвідомлення події, яка не належить до усталеного порядку, передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням. Однією з форм набуття релігійного досвіду є процес навернення, внаслідок чого зазнають трансформації світоглядні орієнтації людини, що дає змогу пізнання власних прихованих глибин свідомості. Навернення, набуття благодаті та віри виражають раптовий або поступовий процес, за допомогою якого індивід досягає внутрішньої гармонії, усвідомлення своєї праведності, відчуття щастя, знаходить опору у вірі в реальність того, що відкрили йому релігійні переживання. (shrink)

Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 25-30 березня 2016 року в усіх регіонах України. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років.

Процес реституції колишньої релігійної власності розпочався в перші роки незалежності України. Керівництво держави взяло на себе зобов’язання щодо повернення релігійним організаціям експропрійованої власності колишньою радянською владою. Однак за двадцять два роки існування незалежної України відповідними компетентними державними органами не було розроблено, а відповідно і впроваджено в практику комплексного механізму щодо повернення колишньої культової власності релігійним організаціям.

The Frankfort school philosophers also denied an industrial society and its labor ethics in their struggle against Americans future so called Fourths Reich. E. Fromms mistake was in his idea that drugs and sex counter-culture is a weapon against technotronic and non-tolerant western society. In reality Frankfort school philosophy organized a cybernetic project «Man - Machine» with an aim to reorganize humanity. It was obvious to authors that computer will soon replace human brain. Firstly, some classified military projects lead to (...) cultural paradigm shift and the emergence of postindustrial society as an epoch of new dark ages. This society suggests global psychoprogrammating and total supervising. People are to live in the new world of electronic devices and a road to this world was opened by a cybernetic project «Man-Machine». The legalization of drugs is the final point of postindustrial society victory. (shrink)

The article discusses the basic philosophical and aesthetic approaches to the study and analysis of the concept of symbol and symbolic character and as an important part of culture. Revealed the specific character of symbol who takes on new forms in specific historical conditions of Antiquity, the Middle Ages and the period of modern times. Investigated the philosophical and aesthetic symbolic meaning in terms of the cultural and historical context. Particular attention is paid to the categories of classical philosophy and (...) aesthetics in understanding symbols as interpretation from sign, metaphor and allegories based on the principle of mimesis as characteristic features of this era. (shrink)

Сім’я як соціокультурний феномен і соціальне явище представляє значний інтерес для соціально-філософського дослідження. З одного боку, як вихідний і визначаючий осередок суспільства сім'я забезпечує стабільність суспільства і еволюціонує разом з ним. З іншого боку, сім'я виступає як соціальний простір, в якому відбувається зародження і становлення нового члена суспільства - громадянина, який потім стане чинити на суспільство безпосередній вплив. В статті автор дослідила, що сім'я як соціокультурний феномен - це єдино можливе міждисциплінарне охоплення структури і функцій сім'ї як: 1) соціального осередку (...) суспільства і 2) соціального простору для формування і розвитку підростаючих поколінь даного суспільства. (shrink)

Релігія в житті суспільства є особливою системою духовної діяльності людей, вона має власну специфічну структуру. В цій структурі можна виділити три основні елементи: релігійна свідомість, релігійна ідеологія та релігійні організації. Релігійна свідомість тісно пов'язана з психологією та ідеологією. Їй так само властиві віруючі уявлення, почуття, звички, традиції та релігійні ідеї. Розробкою та популяризацією релігійної ідеології займаються релігійні організації.

Розглянуто основні етапи становлення космічної педагогіки. На основі сучасних досягнень нейронаук, психології, космології і філософії автор аргументує актуальність космічної освіти та її перспективи у світових освітніх моделях. Досліджуючи місце психіки людини в масштабах Землі і космосу, етапи її еволюції в структурі Світобудови, автор закладає більш досконалу науково-філософську основу космічної освіти. Формулюються: предмет, об'єкт, мета, завдання та методи космічної освіти. Предметом космічного освіти є цілісний процес формування і спрямованого розвитку як окремо взятої психіки, так і сукупності психик - псіпростір. Об'єкт космічної (...) освіти - перманентний розвиток розумної матерії Землі. Визначено мету космічної освіти - формування планетарно-космічної особистості. З точки зору автора планетарно- космічна особистість - це гармонія розуму, душі і тіла, яка спрямована на реалізацію внутрішніх творчих потенціалів психіки задля еволюції розумної матерії в масштабах Землі та космосу. Характеристики планетарно-космічної особистості постійно удосконалюються і виступають як зразок космічної педагогіки, як образ людини майбутнього. Космічна педагогіка, використовуючи весь потенціал і мистецтво виховання і навчання, покликана втілювати в нових поколіннях психик основні характеристики образу людини майбутнього, формувати планетарно-космічну особистість яка ефективно самореалізується задля перманентного розвитку розумної матерії. (shrink)

У статті проведено культуро філософський аналіз феномену особистості як визначального в соціокультурному та освітньому просторі сучасного особистого суспільства у порівнянні з особливостями філософського розуміння цього феномену в освітньому контексті епохи модерну, співзвучної сьогоденню. Виявлення типових проекцій минулих епох, традиційною з яких є усвідомлення змісту понять «людина» та «особистість», на фоні складності і неоднозначності сучасної соціокультурної ситуації сприятиме подальшим пошукам ефективних чинників взаємодії особистості і суспільства в освітньому просторі, що динамічно трансформується.