Статтю присвячено розгляду протестантизму під кутом зору головних принципів теорії диверсифікації, зокрема урізноманітнення та змінності форм як запоруки реального здійснення «незмінності за рахунок змін». Показано, що збереження і трансляція релігійної, зокрема протестантської, традиції є комплексним процесом, в якому важливу роль відіграють різні формотворчі фактори різноманітної етимології.