Стаття базована на аналізі праць відомого українського мислителя з Канади Юрія Мулика-Луцика, який в середині ХХ ст. глибоко осмислював стан української діаспори, її пошуки стратегії свого розвитку за кордоном в межах етнічного партикуляризму та інтернаціональним універсалізмом. Думки вченого не втратили своєї актуальності і нині, оскільки нові хвилі міграції ставлять перед українцями ті ж самі питання: чи зберегтися як національна спільнота серед багатоетнічного і мультикультурного світу чи розчинитися в ньому. Особливо це гостро переживають ті, які опиняються за межами України, мігранти, діаспорчани, (...) чиї діти-внуки давно втратили зв’язок із історичною батьківщиною і є частиною інших багатонаціональних держав. Основна проблема тогочасних мігрантів і діаспорчан, на думку Мулика-Луцика, була в тому, що вони не розрізняли етнічний партикуляризм і міжетнічний універсалізм, ототожнюючи, або підмінюючи один одним. Це призводило до радикальної однобокості: українська людина плекала в собі або одне, або інше. Основна причина такого дисбалансу бачилася мислителем в тому, що українці світоглядно не були готові до міграції. Вони не встигли усвідомити своєї етнічної окремішності, своєї унікальності, як попали в жорнова універсалізму, що привело їх до "духовного волокитства, циганства". Замість зустрічі з інокультурними світами українці пережили культурну травму. Подолати останню можна шляхом усвідомлення рівнопокладеності універсального і специфічного, загальнолюдського і етнічного, які є двома "природними прикметами одного й того". Українець має зрозуміти, що він є людиною, бо в ньому є такі фізичні й духові прикмети, що є спільні всім людям; водночас він є членом даної етнічної спільноти, бо в ньому є такі прикмети, яких немає й бути не може в інших етнічних спільнот для себе, є дуже непростою. Він наполягав на плеканні в собі одночасно і національного, і загальнолюдського, де б партикулярне утверджувалось через універсальне, а універсальне проявлялося в партикулярному. Врешті мислитель закликав: якщо етнічна спільнота збагне, в чому полягає сутність її етнізму, тобто збагне тайну зв'язку між етнічним змістом і етнічною формою й пізнає абсолютні, природні межі етнізму, в які не вільно штучно, нелегально, протиприродно, контрабандою вводити універсалізм; і якщо етнічна спільнота при тому збагне сутність свого універсалізму, тобто збагне тайну зв'язку між загальнолюдським змістом і загальнолюдською формою, і пізнає абсолютні, природні межі загальнолюдського, в які не вільно штучно, нелегально, протиприродно, контрабандою вводити етнізм, то тоді і тільки тоді етнічна спільнота взагалі й кожна її складова одиниця зокрема становитиме єдність на природних основах — національну єдність. Знання досвіду, який отримала українська діаспори в Канаді, може стати в нагоді тим, хто збирається мігрувати в інші країни та інші культурні світи. (shrink)