Ватикан певно сподівався, що візит апостольського нунція Клаудіо Ґуджеротті 16-18 грудня 2016 р. на окуповані території Донбасу українське суспільство “проковтне” так само легко, як легко воно “проковтнуло” туди ж само і його великодній візит, як свого часу “ковтнуло” зустріч 10 червня 2015 р. Папи Римського Франциска з Президентом РФ В.Путіним, в якій багато хто розгледів явний антиукраїнський контекст, не кажучи вже тут про той антиукраїнський жест, який Папа вчинив, підписавши 12 лютого 2016 р. ганебну “Гаванську декларацію”, за якою Ватикан, по (...) суті, віддає Україну на поталу Москві, бо ж визнає її вотчиною Московського Патріархату. Утім слід таки віддати належне тим, хто, бачачи промосковську лінію поведінки Ватикану, зокрема нинішнього його глави — Папи Франциска, прагне ще переконувати українське суспільство, і насамперед українських римо- і греко-католиків, що, мовляв, тільки в такий спосіб Святий Престол й може доводити, що він “любить Україну”, але просто треба мати здатність “вміти читати”, “слухати”, дивитися “на світ очима Бога Творця”, як про це й повчає Папа. (shrink)

В статті висвітлюється перебіг процесу децентралізації державної влади в Україні. Проаналізовано правові основи децентралізації влади. Визначені рівні територіально-адміністративного устрою в Україні. Обгрунтовано доцільність застосування системного та прагматичного підходів як інструментів подолання політичних, економічних та соціальних кризових явищ в українському суспільстві.

Актуальність теми дослідження пояснюється тими завданнями, які сьогодні поставлено перед таким потужним засобом впливу на свідомість людей як засоби масової інформації. Новий етап еволюції людства спричиняє нові умови існування. І саме інформаційно-комунікативні технології є рушійною силою науково-соціального прогресу суспільства. ХХІ століття стає епохою значних змін у техніці, економічних галузях, гуманітарній сфері, соціальному житті людей. Інформація, знання, освіта дають поштовх суспільному розвитку. Мета статті – дослідити наукову думку щодо сутності нової – інформаційної – епохи, ролі ЗМІ у формуванні суспільної думки. Автор (...) прагне визначити проблематику сучасних засобів масової комунікації на прикладі наукових та практичних напрацювань відомих вчених. Дослідження теорії комунікації перетинаються з іншими дисциплінами: історією, політологією, правознавством, економічними науками, соціологією, психологією, педагогікою, літературознавством та мовознавством, кіно та наукою про телебачення, медіа-інформатикою. У теорії комунікації та її часткових областях застосовуються такі методи та техніки досліджень: історичний метод, кількісні та якісні емпірично-аналітичні методи, герменевтично-інтерпретаційні методи досліджень. Методологія – системний, структурно-функціональний, історичного і логічного, порівняльний Сьогодні медіа перебувають в центрі уваги держави і суспільства, вони пронизують усі сфери суспільного життя та пропонують кожному стартовий майданчик для участі в соціальній комунікації від місцевого та світового масштабу. Результат. Таким чином спостерігаємо процес злиття, інтеграції інформаційних і комунікативних технологій в єдиний інформаційний ресурс. Відбувається конвергенція, тобто «взаємний вплив явищ, а й взаємопроникнення технологій, стирання меж між ними. Щоб захистити український інформаційний простір серед першочергових кроків є: експертне середовище, державна підтримка наукових розробок у сфері інформаційних технологій, інформаційної політики та інформаційної безпеки, зокрема, стимулювання меді-досліджень і моніторингу інформаційного простору; побудова нової комунікаційної стратегії влади, обов’язковими складовими якої мають бути комунікація з населенням, неконфліктна комунікація всередині влади; комунікація з зовнішнім світом; впровадження системи медіа-грамотності в школах і в ВНЗ; перехід від політики заборони до політики стимулювання суспільно-корисної діяльності в медіа-сфері. (shrink)

Проаналізовано феномен багатовимірної сутності світоглядного потенціалу гуманітарної освіти в умовах глобалізації та здійснено концептуалізація основних напрямків розвитку багатовимірної сутності світоглядного потенціалу гуманітарної освіти в умовах глобалізації. Проаналізовано глобалізаційні тенденції, в контексті яких розвивається багатовимірна сутність світоглядного потенціалу гуманітарної освіти, та які впливають на розвиток гуманітарної освіти. Виявлено причини деформації цінностей, що впливають на складову світоглядного потенціалу гуманітарної освіти; та проаналізоівано принципи багатовимірної сутності світоглядного потенціалу гуманітарної освіти, що включає соціальну і гуманістичну спрямованість. Як висновок, обґрунтовано багатовимірну сутність світоглядного потенціалу гуманітарної (...) освіти, що представляє собою форму антропологічного, психологічного та аксіологічного антропоцентризму. (shrink)

The article is devoted to the analysis of connection between German national mentality and philosophy. Is explicated the influence of the German classic philosophy on the forming of German national mentality with the senses oh the Modernity. Kant’s explanation of the dignity is contribution to the definition of the fundamental human rights. The style of philosophical thinking is stamped of the mentality of philosophers. To proof that are narrative interviews applicated. Their theories are concurrent the universal one and mental determinate. (...) The national mental senses are corrected and selected through philosophical communication. (shrink)

У статті мова йде відносно аналізу категорій «загальнолюдське» та «класове» у широкому філософському та гуманістичному сенсі і відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій «освіта» та «виховання» у вузькому сенсі. Розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій «загальнолюдське» та «класове». Показується актуальність розробки принципів «субординованої діалектики» у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень. Також категорії «освіта» та «виховання» розглядаються, з одного боку, як конкретно-історичні, тобто класові, принципи формування особистості, а з другого боку, як конкретно-визначені стадії загальнолюдського процесу розвитку людини.

Проаналізовано перший; «теоретичний» блок системи основних детермінант оптимізації розвитку ідеології державотворення в сучасному українському суспільстві; виявлено його провідний конструкт – творення відповідної метатеорії як єдиної теорії суспільства; держави й державотворення. Констатовано слабкість проробки такої метатеорії в цілому й розгорнутої карти теорії державотворення зокрема. Виокремлено ряд проблемних моментів; розв’язання яких дозволить реанімувати теоретичний фундамент вітчизняного державного будівництва; оптимізувати народження метатеорії; необхідної для вдосконалення наявної державотворчої ідеології.

In the article the problem of human dialogueness implementation during his educational growth is considered. With the help of research methods, in particular analysis, synthesis, interpretation and reinterpretation, theoretical reconstruction, phenomenological approach and other ways and means of research object and subject comprehension the necessity of higher school’s cultural-educational area dialogization and its transfer to philosophical-metaphysical level have been proven. The content of dialogue use developments in heuristic education has been revealed and its implementation has been done in the philosophical-educational (...) reflexion of cultural-conceptual area of higher school which has to form an innovation person. Philosophical reflexion has made the metaphysical dimension of the dialogue and the tolerance as the constructs of moral-spiritual upbringing and communication which get into the area of sense and high values’ generation. The dialogue is both consequence and a decisive factor of modern dialectic and educational practice quality as well as an ascertained cause of polycultural society which is getting more global features. Representing a human as an object of right protection, declarations, as a free dialogue partner, philosophy suggests introducing specially created communicative scenarios into education. They will encourage education and upbringing and prevent manipulative pedagogical technologies as they have been “recognized” by a person. Determining the role of the dialogue in the conditions of multiculturalism, philosophy proves that the dialogue can be symmetrical and asymmetrical, formal and informal, conflictogenic and tolerant. This fact requires transdisciplinary researches and philosophical-methodological basis of explication of means and mechanisms of human dimension support and value-sense enrichment of real algorithms for the worldview comprehension via dialogical thinking. (shrink)

Мета статті полягає у науковому пізнанні інформаційно-комунікативного розвитку соціуму як цивілізаційної парадигми ХХІ століття, для чого проаналізовані підходи до аналізу того виду соціуму, який отримав назву інформаційного. Інформаційний тип соціуму детермінований інформатизацією життя, викликаного інформаційно-комп’ютерною революцією. Для аналізу цього складного феномена застосовано інформаціологічний і синергетичний підходи та виявлено результати, що інформаціологічний, так і синергетичний підходи приводять до розуміння інформаційно-комунікативної єдності світу як цивілізаційної парадигми. Остання породжує аутопоетичну систему, в основі якої формуються механізми самоорганізації соціуму.

У статті надано аналіз рівня розвиненості орієнтацій на добробут, матеріальне збагачення серед студентів економічних спеціальностей. Визначена типологізація життєвих стратегій студентської молоді на засадах аналізу соціальної активності, цілей та ціннісних орієнтацій.

В статті розглядається методологія дослідження ряду проблем, пов’язаних з процесом соціалізації іноземних студентів в іншомовному просторі; особливо виділяються культурні відмінності і соціальні проблеми, внаслідок чого процес адаптації іноземних студентів стає соціокультурним.

У статті зазначено, що діяльність щодо впровадження біосоціальних технологій є складним, специфічним і динамічним процесом, орієнтованим на «імплантацію» конкретної біосоціальної технології у життєдіяльність конкретної людини, ще до того, як вона перебуває у незадовільному фізичному, духовному, психічному чи соціальному стані. За своєю суттю цей процес спрямований на переклад теоретичних концепцій біосоціальної технології відносно відтворення фізичного, духовного, психічного чи соціального здоров’я на мову практичних дій, а також на пошук певного компромісу між біосоціальною технологією і соціальним середовищем, що оточує її повсякденно. Впровадження біосоціальних (...) технологій є складним процесом, який охоплює увесь комплекс соціально-технологічних і організаційно-технічних заходів, а також прийнятих техніко-економічних управлінських рішень, спрямованих на відтворення астрального, фізичного, духовного, психічного, соціального здоров’я людини. (shrink)

The article describes the powers of the President of Ukraine as the Head of the security sector and national defense and the Supreme Commander of the Armed Forces of Ukraine. The paper explores the legislative framework corresponding to real opportunity of exercising the power in this area by the President of Ukraine. The research focuses on the quality of implementing certain powers in the field of Ukraine's security and defense by the acting President.