El propósito de este artículo es proporcionar algunas pistas sobre el problema de la naturaleza en la filosofía de Heidegger y mostrar por qué su manera de abordar la naturaleza resulta problemática. Problemática, puesto que, al estar obsesionado por evitar elaboraciones naturalistas de los fenómenos que le conciernen, Heidegger solo se centra en una aproximación existencial a la naturaleza y pone el foco en la forma en que esta se hace manifiesta al Dasein. Esto no le permite elaborar una reflexión (...) filosófica sobre la naturaleza consistente con las ciencias de su época (salvo en algunas contadas ocasiones) y le impide dar un peso suficiente en su obra a la naturaleza. -/- . (shrink)

This essay confronts Ray Brassier’s vindication of nihilism with other two important but frequently underexamined philosophical attempts to overcome nihilism: Hans Jonas’ and Keiji Nishitani’s. By putting these different takes on nihilism into dialogue, it explores some blind spots in Brassier’s position, as well as some of the practical consequences, for our current planetary situation, of undertaking a radical divorce between the normative and the natural that results from his radical nihilism. The article opts for a more moderate acceptance and (...) eventual self-overcoming of nihilism, according to which, even if natural entities are indifferent to human reasons and meanings, this does not entail that nature is bereft of a human-independent normative dimension. In other words, the essay argues that care must be taken not to confuse criticisms of an anthropocentric conception of reasons and meanings with the belief that meaning is completely absent from the natural world. Thus, the central contention of the article is that, given our current climate and ecological catastrophe, one of the most pressing tasks of contemporary philosophy is to understand normativity in non-anthropocentric ways, so that humans are no longer considered as the only entities that respond to normativity. Such an attitude conceives humans as estranged normative creatures amidst a meaningless, indifferent natural world, toward which they would have no ethical responsibilities. The essay finishes by suggesting ways in which to develop an account that does not fall into this ethical vacuum. (shrink)

A review of Ulrich Lehner's recent book on Kant's philosophy of history. -/- .

Review of Ulrich Lehner's Kant's Vorsehungskonzept auk diem Hintergrund der Deutschen Schulphilosophie und Theologie.

Вивчення історії релігійної культури на українських теренах ранньомодерного часу передбачає ознайомленість, принаймні у загальних рисах, із тогочасним теологічним дискурсом. Загальне впровадження до основних тенденцій, напрямів, особливостей ранньомодерної католицької та протестантської теологій акумульовано у рецензованому «підручному компендіумі», який вийшов друком у рамках відомої серії Оксфордського університету «Oxford Handbook». Упорядниками видання є професор релігійної історії та історичної теології Ульріх Леенер (Університет Маркетта, США), проф. Річард Мюллер (Теологічна семінарія Кальвіна, США) та проф. Ентоні Ґреґ Роебер (Пенсильванський державний університет, США). Особливу увагу привертає проф. (...) Ульріх Леенер, який впродовж останніх років опублікував концептуальні монографії про ченців епохи Просвітництва, монастирські в’язниці ранньомодерного часу та декілька праць, присвячених католицькому Просвітництву. (shrink)