Монографія об‘єднала зусилля науковців факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегії економічного розвитку країн в умовах глобалізації» у процесі пошуку й визначення стратегічних орієнтирів економічного розвитку України в глобальному середовищі й обрання своєї вірної дороги. На відміну від Ван Гога, усі дороги якого ведуть у нікуди, ми віримо, що спроможні обрати ту саму – нашу дорогу у світле й заможне майбутнє, й усі наші зусилля не будуть марними.

У дослідженні на прикладі Донбаського регіону проаналізовано феномен регіональної ідентичності, яка моделюється на прорадянській «класовій» ідеології; йдеться про експансію її носіїв, щодо підпорядкування гуманітарного простору України. Політичні та медійні міфи, що є технологічними маніпуляціями, зумовлюють тривалий процес сепарації Донбасу. Нині, зокрема внаслідок російської агресії, щодо майбутнього регіону є повна невизначеність, проте його адаптація у межах України можлива лише за умов деіндустріалізації та деконструкції технологічної/антиукраїнської міфології.

У статті здійснено аналіз провідних концепцій російської софіології – трансформації «теорії всеєдності» В. Соловйова. Російський спосіб філософствування постає як несвідоме міфологізування, де в підсумку Софія виступає як персоніфікація Космосу – опозиція вселенському Хаосу, що є загальним місцем усіх зазначених концепцій. Проте опозиційні категорії космосу – хаосу є характерним маркером «священного» міфу. Отже, російська інтелектуальна думка, занурившись у Софію, створила інваріант софіології як топос міфопоетики, що розроблялася у формі авторського (вторинного)міфу. Специфічна російська софіологія постала як реакція на політичні події усвідомленого «есхатологічного» (...) кінця «русского міра» напередодні його краху на тлі революційних змін 1917 р. (shrink)

«Крим як Храмова гора» – новітній дискурс, артикульований російським президентом Путіним як ідеологічне прикриття анексії Криму 2014 р., що виступає пролонгацією «кримського міфу». Зазначений міф представлений дискурсами «Легендарний Севастополь» у радянський та «Крим наш» у пострадянський періоди. Компенсаторні дискурси започатковано трагічними подіями Кримської війни (1853–1856 рр.) як сублімація посттравматичної ментальності, обумовлена низкою військових та політичних поразок Росії на території Кримського півострова. Експресивні репрезентації образу Севастополя через пісенний інтертекст, передусім, стосуються російської «сакральної географії». Таким чином, тривалий «севастопольський» дискурс структурувався як антиукраїнський, (...) що було очевидним, хоча й ігнорованим фактом з боку держави Україна. Загалом міфопоетика масової культури є проекцією ідеології, яка містить у собі арсенал архаїчних ментальних утворень: архетипів, концептів, семантичних опозицій. Так само сучасна політична міфологія уявляється відкритою системою, що оперує віртуальними категоріями. Їх вияв, інтерпретація та декодування в царині сучасного «кримського міфу» є метою пропонованого дослідження. (shrink)

This topic focuses on the problems that arise in providing medical care to the population during armed conflict or martial law. Under such conditions, hospitals, clinics, and other healthcare facilities have to work in challenging circumstances with limited resources and reduced security for medical personnel. This topic explores such issues as how martial law affects the work of medical institutions, what problems arise in providing medical care to the population in war, how war affects the health of the people, and (...) what consequences it may have in the long term. Research in this area will help to understand how to organize better and prepare medical facilities to work in war conditions and ensure high-quality medical care to the population in emergencies. The methods used to write this article were analysis, synthesis, generalization, explanation, and data qualification. The primary and fundamental sources for writing an article may vary depending on the topic, but generally, the following sources can be recommended. Academic studies: these can be scholarly articles, monographs, dissertations, conference papers, and other materials related to the topic of your article. These sources can help you find information about the latest research in the field and allow you to see the approaches and methodologies used in the studies. Official sources: These can be legal documents, reports, regulations, guidelines, and other materials issued by government agencies, ministries, and other departments. These sources can help you understand the rules and regulations governing your article's topic. Expert reviews: these can be interviews with experts in the field, articles, and other materials written by well-known specialists. These sources can help you understand the views and opinions of well-known experts on the issues related to your paper. (shrink)

Book review: Sheretiuk, Ruslana, and Stokolos, Nadiia. «Pietas et Litterae» («Blahochestia ta Osvita»). Kulturno-osvitnia diialnist ordenu piariv na Volyni (kinets XVII — persha tretyna ХІХ st.) (Rivne: O. Zen, 2018), 289 s.

The paper analyzes a book written by Volodymyr Yarymovych, Oleksandr Bilyk, and Mykola Volynskyi, entitled Narys istorii ukrainskoi studentskoi hromady ta Ukrainskykh poselen v Espanii 1946–1996 (An Overview of the History of the Ukrainian Student Community and Ukrainian Settlements in Spain, 1946–1996), which tells about the Ukrainian students who arrived in Madrid in 1946 and formed part of the early Ukrainian Diaspora in Spain. The book proves to be an important source of information, previously unknown to scholars, which describes (...) the dramatic and controversial process of constructing Ukrainian identity in the aftermath of World War II. The authors of the study consider the historical and cultural context of the Ukrainian emigration in the second half of the 20th century, its connection with Francoist ideology, and its integral role in the Spanish-Ukrainian cultural dialogue. (shrink)