The article is devoted to the nature of the topological intuition and disclosure of the specifics of topological heuristics in the framework of philosophical theory of knowledge. As we know, intuition is a one of the support categories of the theory of knowledge, the driving force of scientific research. Great importance is mathematical intuition for the solution of non-standard problems, for which there is no algorithm for such a solution. In such cases, the mathematician addresses the so-called heuristics, built on (...) the basis of guesswork, obtained by intuition. The author substantiates the conclusion that topological intuition significantly specific compared to a traditional mathematical intuitions of Euclidean geometry. Today topology is a rapidly developing field of modern mathematics, integrates nicely with other sections of mathematical science. In its most general form of the topology can be defined as the branch of mathematics that studies the properties of spatial figures, does not change under deformations. The topological intuition is an instrument for development of topology on the basis of typological heuristics, which is the result of applying topological intuition to the objects topology. The author demonstrates in detail providing with the examples the specificity of topological heuristics and establishes its interconnection with Euclidean geometry. The author draws the conclusion about the fundamentality of topological intuition, and that it, perhaps, is primary in relation to traditionally understood mathematical intuition. (shrink)

У статті розглянуто історичні та соціокультурні відмінності між масовою і популярною культурою. З’ясовано стосунок обох феноменів до загальної сфери культури та її головних засад. Розуміючи культуру як облаштування, плекання, виховання, вміння, вдосконалення, можна говорити про високі зразки осягання світу. Позаяк масові соціальні явища пов’язані з ослабленням інтелектуально-естетичних параметрів, виникає потреба порівняти високі та низькі рівні культури. Індустріалізація й урбанізація прискорили розвиток медій, які допомогли наблизити здобутки цивілізації до мас. Але ринкові механізми розповсюдження благ сприяли диктату комерції. Мистецькі виміри культури не (...) відповідали прагматичним вимогам і були притлумлені маркетинговими програмами, що спричинили інфантильність і споживацтво. Ці риси характеризують масову культуру. Та поруч із високою культурою віддавна існувала й народна, традиційна, низова культура, ознаками якої є доступність, поширеність, неофіційність, периферійність, неоднорідність і субкультурність. Проаналізовано становлення популярної культури від стародавніх до модерних часів. З’ясовано, що творці культури зарівно оперують високими ідеалами та популярними смислами. Втім, популярне відрізняється від масового завдяки породженню альтернатив. Тобто популярна культура не виродилася у конформізм, а зберегла запал протесту. Популярні тенденції не лише містять прагнення до задоволення широких потреб, а й враховують шанс протистояти примусу. Отже, варто визнати нетотожність маскульту і поп-культури. Тому популярна культура є цариною виникнення ідей, у якій соціальні гравці здатні творчо реалізувати свої уявлення та цінності. (shrink)

Among all religious studies that were actively researched during the Independence of Ukraine, intelligence in the field of Orthodoxy was and remains one of the most common. This is not surprising, because this denomination - both in historical retrospect and nowadays - remains dominant in Ukraine, which significantly expands the subject of research that is conducted not only in religious, but also in historical, political and other fields. Therefore, the volume of literature that deals with historical, theological, economic, political, social, (...) psychological, cultural and other aspects of the functioning of Orthodoxy as a religious trend is extremely large and has dozens of monographs and hundreds of articles. Unfortunately, there are practically no asylum works on historiography on Orthodox-related publications in independent Ukraine. The only exception is the work of V. Ulyanovsky, which was published in the early 1990s, and is now somewhat outdated. (shrink)

Сім’я як соціокультурний феномен і соціальне явище представляє значний інтерес для соціально-філософського дослідження. З одного боку, як вихідний і визначаючий осередок суспільства сім'я забезпечує стабільність суспільства і еволюціонує разом з ним. З іншого боку, сім'я виступає як соціальний простір, в якому відбувається зародження і становлення нового члена суспільства - громадянина, який потім стане чинити на суспільство безпосередній вплив. В статті автор дослідила, що сім'я як соціокультурний феномен - це єдино можливе міждисциплінарне охоплення структури і функцій сім'ї як: 1) соціального осередку (...) суспільства і 2) соціального простору для формування і розвитку підростаючих поколінь даного суспільства. (shrink)