The article is devoted to the topic of "traces of the past” interpretation; its relevance is due to both the need to improve the training of history majors and the aggravation of the fight against falsifications of history (primarily domestic). The aim of the research is to analyze the correlation of humanitarian, social and technological components in the methodology of teaching historical disciplines. The comparative method was chosen as a key method. The work uses the method of hypotheses, content analysis (...) of the source base, and experience in studying University teaching practice. Identifying the prerequisites for “incorrect" interpretation of historical events, the author compares legal, forensic and philosophical approaches. (shrink)

Pagrindinis kalbos istorijos tyrimo metodas yra lyginimas. Onomastikoje tikriniai vardai turi būti lyginami pirmiausia su tikriniais vardais. Analogiškų vardų išplitimo geografija – tai vienas iš pagrindinių jų vertinimo kriterijų. Lyginant tikrinius vardus su apeliatyvais, reikia turėti galvoje visą šių žodžių reikšmių kompleksą, t.y. semantikos variantus visoje giminiškų žodžių grupėje. Be to, kalbant apie tikrinio vardo etimologiją reikia nepamiršti kultūrinio-istorinio šių žodžių aspekto. Straipsnyje pateikiama tikrinių vardų, turinčių sandą Gail-, analizė. Tikėtina, kad šio komponento etmonu galima laikyti ide. šaknį *ghei- „spindėti“ (...) > baltų – slavų – germanų *ghoilo- „t.p.“. Kaip tokios etimologijos argumentas straipsnyje pateikiamos dar dvi tikrinių vardų grupės, kurių kamienų pradinė ir pagrindinė reikšmė „spindėjimas, šviesa“. Turime omenyje vardus, turinčius šaknį *dei- / *di- ir *leuk-. (shrink)

В статье рассматриваются особенности трансформации текста в инсценировках пове-ствовательной прозы с сохранением авторского текста от третьего лица. В театроведческих исследованиях такие инсценировки характери-зуются отсутствием адаптации текста, в то время как лингвосемиотический анализ показывает, что изменения при инсценировании возникают неизбежно. Интерпретация текста в подобных постановках проявляется в отборе фрагментов текста, решении, кто из действующих лиц будет произносить текст нарратора, а также в соот-ношении с визуальным рядом спектакля. Текст инсценировки приводится по тексту экземпляра литературной части Театра Табакова.

У статті подається короткий огляд прагматичного емпіризму Джеймса, емпіризму Дьюї, неопрагматистських ідей Рорті, огляд метамоделей Крейга щодо теорії комунікації. На основі даного огляду авторка обґрунтовує необхідність радикалізації прагматизму та аналізує його вплив на комунікаційні дослідження. Досліджується теорія комунікації Роберта Крейга, яку він розглядає як практичну дисципліну. Доводиться, що всі теорії комунікації є взаєморелевантними, якщо їх адресують у практичний життєвий світ, в якому «комунікація» вже є багатозначним терміном. Кожна традиція теорії комунікації походить з риторичних посилань на певні загальноприйняті уявлення про комунікації, (...) оскаржуючи інші переконання. Взаємодоповнення та напруженість традицій породжують теоретичний метадискурс, який перетинається з існуючим практичним метадискурсом у суспільстві та потенційно інформує про нього. За попередньою схемою комунікативного поля риторична, семіотична, феноменологічна, кібернетична, соціально-психологічна, соціокультурна і критична традиції теорії комунікації вирізняються властивими способами визначення комунікації та проблем спілкування, метадискурсивними словниками та метадискурсивними загальними поняттями. Запропоновано порівняльну аргументацію між традиціями, розглянуто результати для теоретичної роботи та дисциплінарної практики в цій галузі. (shrink)