Статтю присвячено аналізу ролі соціальних мереж у становленні глобалізаційних процесів людства. З’ясовано, що роль соціальних мереж завжди була важливою у функціонуванні суспільства, однак в останні десятиліття їхній вплив на становлення глобалізації суттєво зріс. Глобальний соціальний порядок виникає, зокрема, завдяки соціальним мережам. Неостанньою чергою саме завдяки ним він отримує свій сенс, свою ідеологію, своє ціннісне обґрунтування. Глобальний соціальний порядок інституалізується багато в чому завдяки соціальним мережам. Поступово він сам набуває соціально-мережевих ознак. У статті проаналізовано соціально-антропологічні підвалини формування специфіки людських соціальних мереж (...) порівняно із соціальними зв’язками тварин. Здійснено порівняльний аналіз поглядів Ювала Ноя Харарі, Джеррі Койна, Ніла Фергюсона, Йорана Терборна, Мішеля Мафесолі. Висунуто гіпотезу, що соціальні мережі трансформують зсередини соціальні інститути, у тому числі ті, що становлять інституційний каркас глобалізації. Водночас, соціальні мережі суттєво доповнюють функціонування інститутів у забезпеченні реалізації соціальних потреб членів суспільства. (shrink)

В статті розглядаються проблеми державного регулювання інноваційно-технологічним розвитком України як основи інтелектуального прориву у ХХІ столітті. В основі статті – аналіз світових тенденцій глобального технологічного перевороту, етапів становлення сучасного технологічного укладу; оцінка критичних ситуацій, науково-технічного потенціалу і перспектив інноваційно-проривного сценарію виходу України із кризи, можливості освоєння ніш на внутрішньому і світовому ринках, пов’язаних із затратами і очікуваними результатами. В результаті аналізу – вироблення напрямів і стратегічних пріоритетів інноваційно-технологічного розвитку України, механізми реалізації національних програм і проектів, що дозволяють здійснити інноваційний прорив.