Purpose of the paper is to establish the emergence and evolution of a gender problematics from the foundations of classical philosophy, namely, from the phenomenon of will-to-truth as the spontaneous desire of man to understand the life. To achieve this purpose, the following tasks are solved: 1) to investigate the way in which philosophy constitutes itself; 2) to establish how the category of "sex" manifests, both in the natural and in the social contexts; 3) to determine the correlation of gender (...) studies and philosophy. Theoretical basis. If for the methodology of gender studies it is inherent to proceed from the contextuality and value foundations of knowledge, then in this paper gender is considered directly from the being-in-world, human presence. Originality. The distinction between will-to-truth and will-to-knowledge, conducted for the first time by Michel Foucault, is used as a method by which the ontological demand of sex is revealed. Conclusions. As a result of the study, it was found that scientific developments in the field of gender issues in their subject matter are not mainly descended from subject sphere of classical philosophy. Sex is not substantiated metaphysically, and it is ontical, not ontological attribute of the human kind; its presentation as the determining factor of the cultural history in context of femininity/masculinity dichotomy is biased. This quality is similar to Nietzsche’s will to power, i.e., determination of definite knowledge that is later used in legal, socio-political discourse, corrects language practice, determines scientific researches making them dependant on axiological component of culture. As the social justice problem is solved, gender as the subject of social study loses its actuality. (shrink)

У статті розкрито сутність соціально-філософського підходу до етичного знання в освітянській традиції. Нестримний розвиток сучасної цивілізації зумовлює кризові ситуації, які є загрозою для існування буття людини. А це дає можливість відповісти на вічні питання про співвідношення сущого і належного, про усвідомлення актуалізації етики у соціально-філософській думці, у культурі, в освіті. Водночас актуалізується теоретизування та практичне застосування моральних цінностей в усіх сферах суспільної діяльності. Важливим завданням етики як сутнісного аспекту сучасної освітянської традиції є становлення моральної особистості. Здійснено аналіз історичного розвитку моралі, (...) історію становлення та розвиток етичних теорій, цінностей, категорій, концепцій, етапи історичного розвитку етичної думки їх взаємозв’язок з матеріальним та духовним, життям людей і суспільства. Розкрито сутність етичних знань, моральних принципів, моральних норм, життєвих орієнтацій, а саме – такі знання відіграють роль у визначенні спрямованості моральної культури особистості, що є показником рівня її соціалізації, носієм смислів людського буття. Актуалізовано необхідність формувати етичну культуру, моральні принципи, моральні норми, які застосовують у національних, політичних, екологічних, економічних, правових, соціальних сферах, у розвиткові культури етичного мислення, яке спроможне вирішувати найскладніші в моральному відношенні життєві проблеми. Визначено шляхи етизації освіти та людини. Таким чином, актуалізуються завдання етики щодо її застосування в освіті, а відтак, у всіх сферах людського буття. (shrink)