The author addressed the question of the reflexive in the space of phenomenological knowledge. Phenomenological interpretations of reflection in this context are seen as a kind of methodological operation. The article presents the analysis of the space of phenomenological anthropology in the context of contemporary knowledge. The author discusses phenomenological interpretations of the reflective and emotional in experience that allow contemporary philosophical anthropological thought to use practical achievements of modern psychology. The author analyzes the issue of reflexivity in the space (...) of phenomenological psychology and existential analysis in the philosophical and anthropological context, taking into account the peculiarities of the formation of different approaches and directions, connections to previous philosophical tradition. The author focuses on the analysis of the phenomenon of experience using the concept of reduction. It has been considered primarily the real action, which does not manifest itself in actual behavior. However it is about experienced action and for the phenomenological consciousness the notion of the reduction is used toward the world of the senses, which are known to us. Theme of reflexivity is considered in the context of contemporary philosophical anthropological knowledge, and at the same time the author focuses on the variety of issues of phenomenological psychology and existential analysis that covers issues of ontology and epistemology, anthropology and ethics, focuses on the complex set of common principles and attitudes of phenomenological, philosophical and anthropological researches. In the space of interaction between philosophy and psychiatry traditional philosophical problems are set up in a different and urgent way: problem of the ontological foundations of being, the criteria of validity of experience, human existence, procedures and methods of knowledge on human, boundaries and borders of understanding. The author notes that the philosophical anthropology and phenomenological psychiatry demonstrate excellent example of interdisciplinary communication, philosophical understanding of the specific knowledge, understanding the human emotional experience as fine line between different states of consciousness. Also, this article presents reflection of the theme which suggests a permanently existing boundary on anthropological and transcendental dimensions. (shrink)

У статті розглядаються передумови формування філософської антропології як самостійної дисципліни та аналізуються антропологічні проєкти Макса Шелера та Гельмута Плеснера. -/- This article examines the preconditions of forming of philosophical anthropology as an independent discipline and analyses the anthropological projects of Max Scheler and Helmut Plessner. Keywords: philosophical anthropology; eccentric; anthropological principles; personality.

Стаття присвячена дослідженню дигресивних аспектів риторичності як інтерсуб’єктивного феномена. Риторичність, яка розкриває себе як особлива комунікативна стратегія, виступає одночасно і як практика екзистенціального позиціонування. Дигресія осмислюється у зв’язку з питаннями автентичності та присутності. Дигресія розглядається у роботі не просто як технічний прийом, покликаний через темпоральні і смислові «затримання», «відступи» або «підвішування» «обігравати» співрозмовника, а більш широко – як переривчастість процесу саморозгортання екзистенції в риторичному діалозі, обмін ролями учасників риторичного процесу, гра зі смислами і межами риторичних можливостей. Дигресія інтерпретується авторами як (...) своєрідний рух опосередкованої присутності, що просвічує навіть крізь «анти-комунікативні» акти риторичної гри. (shrink)

У статті мовний вимір ситуації після події досліджується з опорою на концепти А. Бадью, Ж. Дельоза та Ж. Дерріда. Після-подієва ситуація розглядається як парадоксальний стан неможливості й необхідності іменування. Досліджуються практики подолання невимовності події через «мову об’єктивної ситуації» та «мову суб’єктивної ситуації». Ставиться проблема некомунікативності істини політичної події і пропонується розглянути суб’єктивну текстуалізацію події як процес безупинного перекладання.