У статті розкрито сутність соціально-філософського підходу до етичного знання в освітянській традиції. Нестримний розвиток сучасної цивілізації зумовлює кризові ситуації, які є загрозою для існування буття людини. А це дає можливість відповісти на вічні питання про співвідношення сущого і належного, про усвідомлення актуалізації етики у соціально-філософській думці, у культурі, в освіті. Водночас актуалізується теоретизування та практичне застосування моральних цінностей в усіх сферах суспільної діяльності. Важливим завданням етики як сутнісного аспекту сучасної освітянської традиції є становлення моральної особистості. Здійснено аналіз історичного розвитку моралі, (...) історію становлення та розвиток етичних теорій, цінностей, категорій, концепцій, етапи історичного розвитку етичної думки їх взаємозв’язок з матеріальним та духовним, життям людей і суспільства. Розкрито сутність етичних знань, моральних принципів, моральних норм, життєвих орієнтацій, а саме – такі знання відіграють роль у визначенні спрямованості моральної культури особистості, що є показником рівня її соціалізації, носієм смислів людського буття. Актуалізовано необхідність формувати етичну культуру, моральні принципи, моральні норми, які застосовують у національних, політичних, екологічних, економічних, правових, соціальних сферах, у розвиткові культури етичного мислення, яке спроможне вирішувати найскладніші в моральному відношенні життєві проблеми. Визначено шляхи етизації освіти та людини. Таким чином, актуалізуються завдання етики щодо її застосування в освіті, а відтак, у всіх сферах людського буття. (shrink)

Система сучасної професійної підготовки вчителів англійської мови та філологів зумовлена зміною мети мовної освіти, її оновленим змістом, розробкою інноваційних комунікативних методик, трансформацією технологій навчання. Професійна підготовка є обов’язковим підсумковим етапом підготовки майбутнього вчителя та філолога. Глобалізаційні тенденції розвитку сучасного суспільства ставлять нові вимоги перед освітою, що відіграє вирішальну роль у становленні молодої людини. Чинна гуманістична концепція ґрунтується на визнанні людини найвищою суспільною цінністю, а освіту, її зміст визначає як необхідну умову становлення, всебічного розвитку, самоствердження і творчої самореалізації духовно багатої особистості.

Система сучасної професійної підготовки вчителів англійської мови та філологів зумовлена зміною мети мовної освіти, її оновленим змістом, розробкою інноваційних комунікативних методик, трансформацією технологій навчання. Професійна підготовка є обов’язковим підсумковим етапом підготовки майбутнього вчителя та філолога. Глобалізаційні тенденції розвитку сучасного суспільства ставлять нові вимоги перед освітою, що відіграє вирішальну роль у становленні молодої людини. Чинна гуманістична концепція ґрунтується на визнанні людини найвищою суспільною цінністю, а освіту, її зміст визначає як необхідну умову становлення, всебічного розвитку, самоствердження і творчої самореалізації духовно багатої особистості. (...) Мета монографічного дослідження «Зміст філологічної освіти в системі професійної підготовки вчителів англійської мови та філологів» полягає у професійній підготовці вчителів англійської мови та філологів, які володіють вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови, її типами, стилями, жанрами, формами в усіх видах мовленнєвої діяльності, орієнтується в постійно зростаючому інформаційному потоці, уміють самостійно навчатися і самовдосконалюватися. У чотирьох розділах колективної монографії розкриваються різнопланові питання англійської філології, а саме: підходи до професійної підготовки вчителів англійської мови, питання формування основних компетентностей вчителів англійської мови та філологів, фразеологічні та літературознавчі компоненти у системі підготовки вчителів англійської мови та філологів. (shrink)

Дається аналіз формування взаємовідносин «людина-дизайн-місто», в контексті якого обґрунтовується актуальність вивчення проблеми предметно-просторового середовища методами дизайну; визначаються умови досягнення комфортного проживання людини та досягнення його методами дизайну; розкриваються напрями підвищення ефективності оздоровлення сучасного міста для гуманістичної самореалізації особистості і духовного очищення у межах виготовлення дизайнерського продукту, а, отже, реалізації родової суті людини; визначається розуміння культурного організму міста як діалектичного протиріччя між особистістю і суспільством, що означає саморозгортання соціального життя через дизайн і удосконалення його методами дизайну..