The discrete–structural structure of the world is described. In comparison with the idea of Heraclitus about an indissoluble world, preference is given to the discrete world of Democritus. It is noted that if the discrete atoms of Democritus were simple and indivisible, the atoms of the modern world indicated in the article would possess, rather, a structural structure. The article proves the problem of how the mutual connection of mathematics and philosophy influences cognition, which creates a discrete–structural worldview. The author (...) notes that the appearance of writing, symbolic language and the depiction of the picture of the world through mathematics, led us into the sphere of discrete mathematical mathematics. (shrink)

The achievements of classic and modern philosophy and methodology of scienсe have been concisely presented to help future professionals gain the necessary knowledge of modern philosophy and methodology of scientific knowledge in general and socioeconomic branches in particular. For PhD graduate students.

У статті розглядаються передумови формування філософської антропології як самостійної дисципліни та аналізуються антропологічні проєкти Макса Шелера та Гельмута Плеснера. -/- This article examines the preconditions of forming of philosophical anthropology as an independent discipline and analyses the anthropological projects of Max Scheler and Helmut Plessner. Keywords: philosophical anthropology; eccentric; anthropological principles; personality.

Religion in the history of society, as we know, has not always emerged as a relatively independent spiritual formation. Thus, in the conditions of primitive society, characterized by the syncretic nature of forms of human activity, it was not a separate subsystem, but a qualitative aspect of community life. Therefore, such religious beliefs permeate virtually all spheres of public life, moreover, often were its essence. For this reason, a religious factor was, to one degree or another, present in all the (...) structural and functional elements of social life of the time. It was he who determined the integrity and vector of social development of primitive society itself. (shrink)

In the article Boreyko Yuri Grigorovich «Primary community of modern ukrainian orthodox church as a form church of sociality» set significance of the religious community as a social phenomenon and the parish as a center of the institutional structure of the church in shaping religious orthodox believers, the ratio of the parish and the community as a form of religious associations, the nature of the participation of the believers in the daily life of religious communities and their integration into the (...) social relations within the parish and the community. (shrink)

Last year, the Department of Philosophy and Religious Studies of “Kyiv-Mohyla Academy” celebrated the 25 th anniversary. This article confines to this very special event and analyzes three important anthropological studies that deal with moral components of human being. The research directions have been formed at the Department since its establishment in 1992. The first part of the article focuses mainly on the Kantian studies. According to Kant’s anthropology, human nature should be explored on two levels: empirical and intelligible. Empirical (...) level deals with general causality and considers the human being as the one entirely determined by nature. The second level considers the man from the perspective of freedom, moral activity, capacity to create aims and legislation. The research primarily gives a general scale of Kantian intelligible anthropology, which appears as a two-dimensional framework and consists of moral anthropological perspective and the one which Kant calls anthroponymy. Only the combination of these two aspects can allow us to comprehend the human nature as a whole. The second section of this article will shed a light on the Nietzschean anthropological theory. The paper elucidates three basic dimensions of Nietzschean critical anthropology. First of all, of the author comments on Nietzsche’s critique of Christian morality. Next, he articulates the Nietzschean idea of self-overcoming. Finally, the author identifies the main features of his genealogy of morality. All those components bound together can provide a wide horizon of Nietzschean opinion on the ethical dimension of human being. The last part of this article considers modern techno-anthropology in a broad sense. The problem of human and technology relation is considered in an ethical dimension, which unites all the three research directions. In this section, the author discusses the main components of technological mediation and non-neutrality. Using these two concepts, he proves that human nature is not an autonomous and independent actor but the one that is deeply connected with the world and others through technology. (shrink)

У статті проводиться аналіз ґендерної проблематики, що є визначальною й актуальною для сучасного суспільства. Подається історичний огляд феміністично-філософських концепцій і робиться акцент на необхідності переосмислення ролі жінки в культурі та суспільстві. Розкривається поняття ґендер у соціокультурному та персонологічному контекстах як особливий метод впорядкування соціальної практики. Висвітлюється різноманітні підходи до розуміння ґендерної проблематики у сучасній західній парадигмі науки.

The desire to see a sign phenomenon in different ways always has a reason to interpret it in an unbiased, panoramic way, and in some places - even allowing for contradictions in its understanding by different participants in the interpretative process. For modern humanities, this disposition is quite understandable, since it follows from its very postmodern nature, thereby defining the semantic semantic fields of the leading humanities. True, it is not so wide-spread, but instead, it is evident that Ukrainian religious (...) thinkers of the Middle Ages and Baroque have interpreted the iconic phenomena more deeply. In the story of Petro Mohyla "On the Wonderful Elder Grigory Mezhyhirsky" the metropolitan Mohyla clearly expresses the need to build before the thinking gaze of the reader his own, immanently religious-philosophical conception of the Divine, which every time would present him not just as an act of manifestation, otherwise he appears before the person, while remaining alone. The contemporary study of this issue in order to integrate its leading concepts in the religious-philosophical and general cultural discourse of the postmodern era has largely determined the relevance of the proposed article. The study of the phenomenon of "leaving" by itself in changing forms of the phenomenon of the Divine is also one of the key ones in the proposed studio, because it expresses the very meaning of the Divine as a religious, and therefore a cultural phenomenon. (shrink)

У статті розкрито сутність соціально-філософського підходу до етичного знання в освітянській традиції. Нестримний розвиток сучасної цивілізації зумовлює кризові ситуації, які є загрозою для існування буття людини. А це дає можливість відповісти на вічні питання про співвідношення сущого і належного, про усвідомлення актуалізації етики у соціально-філософській думці, у культурі, в освіті. Водночас актуалізується теоретизування та практичне застосування моральних цінностей в усіх сферах суспільної діяльності. Важливим завданням етики як сутнісного аспекту сучасної освітянської традиції є становлення моральної особистості. Здійснено аналіз історичного розвитку моралі, (...) історію становлення та розвиток етичних теорій, цінностей, категорій, концепцій, етапи історичного розвитку етичної думки їх взаємозв’язок з матеріальним та духовним, життям людей і суспільства. Розкрито сутність етичних знань, моральних принципів, моральних норм, життєвих орієнтацій, а саме – такі знання відіграють роль у визначенні спрямованості моральної культури особистості, що є показником рівня її соціалізації, носієм смислів людського буття. Актуалізовано необхідність формувати етичну культуру, моральні принципи, моральні норми, які застосовують у національних, політичних, екологічних, економічних, правових, соціальних сферах, у розвиткові культури етичного мислення, яке спроможне вирішувати найскладніші в моральному відношенні життєві проблеми. Визначено шляхи етизації освіти та людини. Таким чином, актуалізуються завдання етики щодо її застосування в освіті, а відтак, у всіх сферах людського буття. (shrink)