В статті дається аналіз концепції стратегічного менеджменту як адаптації компаній до змін зовнішнього середовища, щоб зберегти досягнуті позиції і виробити стратегії «закріплення на завойованому плацдармі», сприяти просуванню на нові ринки і розробці нових видів продукції. Розглянуто теоретико-праксеологічні засади стратегічного менеджменту в умовах формування нової моделі економічного розвитку; досліджено концептуальну парадигму стратегічного менеджменту та його поняттєво-категоріальний апарат; обґрунтовано напрямки удосконалення стратегічного менеджменту в умовах модернізації сучасного суспільства, глобалізації, конкурентоспроможності.

В статті розглядаються проблеми державного регулювання інноваційно-технологічним розвитком України як основи інтелектуального прориву у ХХІ столітті. В основі статті – аналіз світових тенденцій глобального технологічного перевороту, етапів становлення сучасного технологічного укладу; оцінка критичних ситуацій, науково-технічного потенціалу і перспектив інноваційно-проривного сценарію виходу України із кризи, можливості освоєння ніш на внутрішньому і світовому ринках, пов’язаних із затратами і очікуваними результатами. В результаті аналізу – вироблення напрямів і стратегічних пріоритетів інноваційно-технологічного розвитку України, механізми реалізації національних програм і проектів, що дозволяють здійснити інноваційний прорив.

At present the crucial transformation of the metaphysics paradigm is taking place in the modern philosophy, namely, the role of the anthropological and personalistic interpretation has been increased as compared to the traditional technomorphicone. Descartes’ heritage is treated as manifestation of the anthropological metaphysics.