Switch to: References

Add citations

You must login to add citations.
  1. (40 other versions)ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК НАПРЯМ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ХХ СТОЛІТТЯ (АНТРОПОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ МАКСА ШЕЛЕРА ТА ГЕЛЬМУТА ПЛЕСНЕРА) (7th edition).Інна Савинська - 2010 - Київський Національний Університет Імені Тараса Шевченка. Гуманітарні Студії 7:90-99.
    У статті розглядаються передумови формування філософської антропології як самостійної дисципліни та аналізуються антропологічні проєкти Макса Шелера та Гельмута Плеснера. -/- This article examines the preconditions of forming of philosophical anthropology as an independent discipline and analyses the anthropological projects of Max Scheler and Helmut Plessner. Keywords: philosophical anthropology; eccentric; anthropological principles; personality.
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • Критичні потенціали філософії культури ґеорґа зіммеля.Denys Sultanhaliiev - 2021 - Наукові Записки Наукма. Філософія Та Релігієзнавство 6:39-46.
    This article offers an interpretation of Georg Simmel’s philosophy of culture as a theory that can be applied to a critical view of the cultural and political economy situation of our time. This interpretation allows us to somewhat re-actualize the legacy of the German philosopher in the context of contemporary critical thought. The interpretation was created on the basis of the analysis of two Simmel’s key concepts, namely: “tragedy of culture” and “conflict of culture”, as well as their relationship. In (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • (56 other versions)Діяльність як субстанція щастя.Станіслав Катаєв - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 60:100-113.
    У статті здійснено спробу дослідити діяльність як субстанціональне підґрунтя щастя. Досліджено феномен щастя як багатоелементну систему. Встановлено, що структуроутворюючими елементами даної системи є: особисті і суспільні інтереси, суспільно-значущі потреби, цілі, цінності, ідеали. Виявлено становлення феномена щастя у перетворюючій діяльності, пізнавальній діяльності, ціннісно-орієнтаційній діяльності, комунікативній діяльності людини. Прийшли до висновку, що дана система руйнується, відколи виникає відчуження діяльності від людини. Обґрунтовано, що щастя є внутрішньо суперечливим феноменом, що обумовлюється його діяльнісною природою.
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   11 citations  
  • Філософські репрезентації самості в епосі гомера та фантасмагоричній поемі данте.Taras Lyuty - 2021 - Наукові Записки Наукма. Філософія Та Релігієзнавство 7:78-89.
    The article is an attempt at a philosophical interpretation of the literary text. Its task is to identify the principles of the human self, which are presented in classical literature, in Homer’s “Iliad” and “Odyssey” and Dante’s “Divine Comedy”. The study provides an analysis of the archetypal narrative structure to which the model of human development with three components is applied. The correspondence of the heroes to this typology, which is not the final measure of the human, but resembles the (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • Рукопис Йоана Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х —1580-х рр.Nataliia Bondar - 2019 - Kyivan Academy 16 (3):80-127.
    У статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А.М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • Some considerations on the typology of philosophical-anthropological models.V. V. Mudrakov & O. S. Polishchuk - 2018 - Anthropological Measurements of Philosophical Research 14:7-19.
    Purpose. The article deals with the consideration of certain types of value models of human creation from the standpoint of philosophical anthropology and social philosophy. It is about certain models that fulfill the worldview-semantic modes of a person. Theoretical basis. The authors cover peculiarities of such models in the process of creation of "the new types of a person". The process of reformatting these types and its means are studied. The process of valuing metamorphoses of Ukrainians is taken as an (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • (16 other versions)Онтологічні засади культури як найвищої загальнолюдської цінності буття.В. Г Воропаєва - 2013 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 54:251-265.
    В статті дається аналіз онтологічних засад культури як найвищої цінності буття; відмічається, що культура – це історично певний рівень розвитку суспільства і людини, що виражається в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також створених ними матеріальних і духовних цінностей; розкривається сутність глобальних культурних трансформацій, які поставлені на службу суб’єктивній економічній глобалізації; виокремлюються три найбільш стійких і самих розповсюджених типів політичної культури: конформістський; партикулярний; громадянський; як загальноцивілізаційний фактор і транскультурний феномен виокремлюється свобода, яка є соціальним архетипом і колективним (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   4 citations  
  • (331 other versions)Буття культури як простір для самореалізації особистості: Теоретико-методологічні засади.Влада Білогур - 2014 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 59:139-149.
    В статті проаналізовано сутність категорії «буття» в історії соціально-філософської думки, яка має багато проявів і характеристик, фундаментальні принципи, найбільш загальні категорії і визначення сутнісного існування людини; доведено, що буття культури як особливий зріз соціального простору створює поле для реалізації специфіки людської життєдіяльності і спілкування; обгрунтовано сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості та з’ясовано системно-синергетичну методологію буття культури, що являє собою зверхскладну, самоорганізовану систему. Охарактеризовано культуру буття людини у синергетичному розумінні, з точки зору постмодерністської (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   6 citations  
  • Антропологічні та аксіологічні виміри буття інформаційної культури як простору для самореалізації особистості.В. В Мельник - 2017 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 68:168-178.
    Purpose of the article is to analyze the existence of information culture and to explore the essence of the category "being" in the history of social and philosophical thought that has many characteristics. To realize the goal of investigated fundamental principles, the most common category and the definition of being submitted personal information culture in the information space. Methodology are social and axiological, and synergetic methods and approaches that allow to penetrate deeply into the "essential matter" information space. Information culture (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  • (270 other versions)Світоглядний та аксіологічний аспект культури життєтворчості особистості.В. В Мельник - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 63:116-123.
    У статті визначено сутнісні фундаментальні, необхідні взаємозв’язки і взаємозалежності між світоглядними підвалинами та ціннісно-орієнтаційним контекстом життєтворчості особистості. Встановлено, що цілісність цих понять пов’язана з такою категорією, як духовність, яка у своєму енергетично-вольовому розумінні стає взаємопов’язуючою ланкою між ними. Підкреслено, що життєтворчість, яка є духовно-вольовою основою процесу світоперетворення, завершує утворення цілісного світогляду і системи цінностей. Доведено, що життєтворчість, яка ґрунтується на світоглядних цінностях і переконаннях, дозволяє людині перетворюватися на особистість, яка є духовним ядром людської життєдіяльності.
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   2 citations