У статті розглядаються передумови формування філософської антропології як самостійної дисципліни та аналізуються антропологічні проєкти Макса Шелера та Гельмута Плеснера. -/- This article examines the preconditions of forming of philosophical anthropology as an independent discipline and analyses the anthropological projects of Max Scheler and Helmut Plessner. Keywords: philosophical anthropology; eccentric; anthropological principles; personality.

This article offers an interpretation of Georg Simmel’s philosophy of culture as a theory that can be applied to a critical view of the cultural and political economy situation of our time. This interpretation allows us to somewhat re-actualize the legacy of the German philosopher in the context of contemporary critical thought. The interpretation was created on the basis of the analysis of two Simmel’s key concepts, namely: “tragedy of culture” and “conflict of culture”, as well as their relationship. In (...) addition, the basis for such reading was Simmel’s understanding of the subject, which denies the absolute sovereignty and asserts his appearance only under the influence of cultural objects. This is complemented by the interpretation of the “tragedy of culture” as a theory that debunks the “sovereign subject” as discussed by Dina and Michael Weinstein in Postmodern Simmel. Interpretation of Simmel’s theory of culture as critical towards its object includes an analysis of various phenomena inherent in modern culture from the standpoint of this theory. First, such a phenomenon is the capitalist system, which, due to its self-regulation, is an absolutely alienated object and a stimulator of the quantitative distribution of cultural objects. Secondly, the imperious relationship of cultural objects and the level of influence of some objects on the development and distribution of others allows us to look at how certain cultural phenomena transform culture as a whole. The third point is the relativization of reality and values and the role of the phenomenon of money in this process. Finally, it is the transformation of the role of subjects in the process of creating cultural objects. This transformation arises as the effect of placing the “tragedy” and “conflict” of culture in the same plane of contemporaneity, as a result of which the impulse to reproduce an objective culture can no longer be provided by a subjective impulse; but there is no decline in the rate of growth of an objective culture, and therefore, the key objects of culture are taken the function of this impulse.Manuscript received 10.08.2020. (shrink)

У статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А.М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації (...) з українських теренів. Пам’ятка містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи в незавершеній стадії. Комплекс її кодикологічних, текстологічних і філігранологічних ознак насуває питання про ще один книжний осередок 1570-х — 1580-х рр., вірогідно, на волинських теренах, відмінний від гуртка Курбського, учасники якого займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць. Було здійснено спробу зблизити рукопис за характером написання з канцелярською документацією, зокрема, з Володимирськими ґродськими книгами, а також виявити інші рукописні пам’ятки, близькі до нього за тематикою, часом та формою написання. У ширшому контексті дослідження особливостей рукопису Йоана Дамаскіна та інших пам’яток спонукає до постановки питання про те, чи не постали ці тексти в процесі функціонування тогочасних освітніх осередків у канцелярському середовищі. (shrink)

Purpose. The article deals with the consideration of certain types of value models of human creation from the standpoint of philosophical anthropology and social philosophy. It is about certain models that fulfill the worldview-semantic modes of a person. Theoretical basis. The authors cover peculiarities of such models in the process of creation of "the new types of a person". The process of reformatting these types and its means are studied. The process of valuing metamorphoses of Ukrainians is taken as an (...) example. The research is limited to the Soviet period and the period of independence, which is reflected respectively in Thesis I – The Phenomenon of Homo Sovieticus and Thesis II – A Person in the Situation of Post-Homo Sovieticus. The emphasis is on the peculiarities of the value matrix of these types and their ideological potential. Originality is in the disclosure of anthropological models that correspond to the value functionality, that is, the determination and expression of the essence of a person. It is shown that certain projects, under the conditions of forced reformatting, by their value reduction are classified as inhuman. They are based on the narrative of ideological myth and deprived of the projection of the complete development of a personality. The proposed approach allows to revise the current trends of such projections and, most importantly, to predict their value potentials in the dynamics of the transformational progress of the essence of the modern Ukrainian. Conclusions. The essay reflects the process of transformation of the worldview-semantic modes, which are represented by two situations-products – the Soviet person and the contemporary. The first type is formed by the mythology of political ideology. This person is deprived of himself or herself. Their collective identity is brought up by the anthropological effect of violence and fear. The second type is very similar. This person finds himself or herself in the situation of value disorientation, nostalgic impulses and instrumental thinking. Their task is to move towards the "monad personality". This is possible by means of formation of the "own philosophy", "inherent teleology of a breakthrough", as well as by taking into account the problem of consolidation and radicalism of external factor. (shrink)

В статті дається аналіз онтологічних засад культури як найвищої цінності буття; відмічається, що культура – це історично певний рівень розвитку суспільства і людини, що виражається в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також створених ними матеріальних і духовних цінностей; розкривається сутність глобальних культурних трансформацій, які поставлені на службу суб’єктивній економічній глобалізації; виокремлюються три найбільш стійких і самих розповсюджених типів політичної культури: конформістський; партикулярний; громадянський; як загальноцивілізаційний фактор і транскультурний феномен виокремлюється свобода, яка є соціальним архетипом і колективним (...) несвідомим, націленим на самостановлення людини як цілісної істоти. (shrink)

The article is an attempt at a philosophical interpretation of the literary text. Its task is to identify the principles of the human self, which are presented in classical literature, in Homer’s “Iliad” and “Odyssey” and Dante’s “Divine Comedy”. The study provides an analysis of the archetypal narrative structure to which the model of human development with three components is applied. The correspondence of the heroes to this typology, which is not the final measure of the human, but resembles the (...) “ideal types” according to Max Weber, has been traced in the research. The dynamics of the development of the inner world of a human being, which corresponds to the plot of the journey, is analyzed. That is not a journey only in physical space, but an inner path too that a person overcomes in a gradual process of self-awareness. It has been found that the works of Homer and Dante can be interpreted as not implying a developed and independent personality. On the other hand, the characters demonstrate the key factors of change that occur within the one who forms the traits of self-sufficiency. The study succeeds in constructing a psychological map that allows outlining not a stable type, but rather different personality horizons. There are certain human aspirations of the man to be the creator of the self. However, such motivations involve not only a number of arbitrary manifestations of human beings but also the establishment of a measure for themselves. Initially, these intentions are carried out without self-absorption, reflection, and self-assessment. After all, unrestrained and unbalanced human temperament for a long time remains subject to higher forces and is significantly limited by this supreme power. Nevertheless, a human eventually comes to the need for self-knowledge and establishes a balance between rational and unconscious manifestations. People succeed in getting out of the circle of self-forgetfulness by overcoming various forms of alienation, loneliness, narcissism, self-contradiction, negligence, arrogance. Self-control is achieved by truth about oneself, overcoming fear, recognizing the effects of temptation and passion. The human attitude to the Other becomes possible due to freedom and love as cardinal manifestations of the active component of the self. (shrink)

У статті визначено сутнісні фундаментальні, необхідні взаємозв’язки і взаємозалежності між світоглядними підвалинами та ціннісно-орієнтаційним контекстом життєтворчості особистості. Встановлено, що цілісність цих понять пов’язана з такою категорією, як духовність, яка у своєму енергетично-вольовому розумінні стає взаємопов’язуючою ланкою між ними. Підкреслено, що життєтворчість, яка є духовно-вольовою основою процесу світоперетворення, завершує утворення цілісного світогляду і системи цінностей. Доведено, що життєтворчість, яка ґрунтується на світоглядних цінностях і переконаннях, дозволяє людині перетворюватися на особистість, яка є духовним ядром людської життєдіяльності.

В статті проаналізовано сутність категорії «буття» в історії соціально-філософської думки, яка має багато проявів і характеристик, фундаментальні принципи, найбільш загальні категорії і визначення сутнісного існування людини; доведено, що буття культури як особливий зріз соціального простору створює поле для реалізації специфіки людської життєдіяльності і спілкування; обгрунтовано сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості та з’ясовано системно-синергетичну методологію буття культури, що являє собою зверхскладну, самоорганізовану систему. Охарактеризовано культуру буття людини у синергетичному розумінні, з точки зору постмодерністської (...) методології як культурного контексту, в основі якого принцип децентрації соціокультурної реальності. (shrink)

Purpose of the article is to analyze the existence of information culture and to explore the essence of the category "being" in the history of social and philosophical thought that has many characteristics. To realize the goal of investigated fundamental principles, the most common category and the definition of being submitted personal information culture in the information space. Methodology are social and axiological, and synergetic methods and approaches that allow to penetrate deeply into the "essential matter" information space. Information culture (...) is presented as a special section of the information space that creates a right to implement the specific communication. The essence of axiological and anthropological approaches to being an information culture as a space for personal fulfillment. It was found systematic and synergetic methodology being an information culture that is of great difficulty self-organizing system. Conclusion: The scientific novelty of the research is that the information culture characterized human existence in a synergistic sense in terms of postmodern cultural context as a methodology, based on the principle of decentration of sociocultural reality. (shrink)