У статті здійснено порівняльний аналіз культурних практик політичного популізму і попу- лярної культури. Популістичного політика розглянуто як знак культурної комунікації і вио- кремлено три його ідеальні типи: пустий знак, орієнтований на сьогодення, який репрезентує популістів без ідеології; знак, орієнтований у минуле, який репрезентує популістську націона- лістичну ідеологію; знак, орієнтований у майбутнє, який репрезентує реформаторів суспіль- них цінностей. Виявлено спільні характеристики в інтерпретації та функціюванні популярної культури та популізму — символізм, емоційність, походження «від простих людей», спротив системі, експлуатація прагнення емансипації. Підкреслено (...) визначальну роль медіа у культур- ній комунікації як для популярної культури, так і для політичного популізму. Певне оновлення та урізноманітнення політичних інституцій стане тим критерієм, який дасть змогу визна- чити — що саме було вартісним у популярній культурі та політичному популізмі. (shrink)