Purpose. The paper considered the explication of the concept of "Sinn des Lebens" within the framework of Western philosophy and psychology of the ХІХ-ХХІ centuries. On the basis of this, the role of this concept in contemporary theoretical discussions and psychological and psychotherapeutic practices is understood. Theoretical basis. The authors believe that understanding the concept of "Sinn des Lebens" is possible only based on the synthesis of modern analytical philosophy methods with the methodological guidelines of modern psychology, in particular logotherapy. (...) Originality. The authors have proved that the problem of "meaning of life" is not an "eternal problem" of philosophy, but arises only in the early nineteenth century as a reflection on European secularization and widespread individualistic values and becomes extremely relevant gaining different interpretations at the beginning of the twentieth century based on the crisis of the sensory values of modern man. Conclusions. The concept of "Sinn des Lebens" originated in the philosophy of the German Romantics and gained philosophical significance only in the works by Schopenhauer, Kierkegaard and Nietzsche. Russian philosophy and literature give priority to the meaning of life in ethical and anthropological studies, focusing on its religious intentions. Analytical philosophy and existentialism appear to be diametrically opposed to the life-purpose anthropological problems, but they attempt to solve this problem by understanding the absurdity of human existence and language from different angles of view. The most reasonable concept of meaning in psychology can be considered Frankl’s logotherapy, which, despite certain drawbacks, remains the most significant in modern Western psychology. Modern philosophical studies on the problems of the meaning of life, despite their prudent analyticity and systematic nature, have not found credible criteria and means of human life self-reflection yet and have further incentives to develop their methodological and philosophical considerations. However, the diversity of interpretations of the concept of "meaning of life" that exists in modern scientific literature needs further reflection. (shrink)

Review of Vinje, H. (2022). Complete Life in the Eudemian Ethics. Apeiron, 26(2), 299-323.

У статті поставлено питання — що постає як подія, коли ми розглядаємо існування людини в етичному вимірі? Розглянуто рівні здійснення людиною того, що вона визначає для себе як морально зна- чуще, а також можливості сприйняття зазначеного здійснення іншими членами моральної спільноти. Це завдання, на думку автора, вимагає уваги до моральнісного виміру існування людини, в якому з’являється можливість діагностувати і змістовно аналізувати зміни, що призводять до моральнісного зсуву у світогляді людини. Зміни такого рівня концептуалі- зуються як моральнісна подія. Автор виокремлює два (...) рівні моральнісної подієвості: перший — моральнісне самоздійснення людини, яке саме по собі може призводити лише до умовної по дії- для-себе і просто визнається іншими членами спільноти; і другий — коли зазначене вище самоздійснення інші приймають, що і стає власне моральнісною Подією. Відштовхуючись від поняття «визнання», як його розробляв Ч. Тейлор, автор висуває думку, що зазначене поняття є недостатнім для того, щоб можна було говорити про «пов- ноцінне» сприйняття моральнісної події іншими. На думку автора, запроваджений у розвідці концепт «прийняття Іншими» дає змогу тематизувати такі важко фіксовані складові мо- ральнісної події, як зміна внутрішніх почуттєво-розумових віро-гідностей людини та її віру- вальної налаштованості. Крім цього, обґрунтовано доцільність розгляду моральнісної події через її внутрішній простір і час як форми подієвості. Внутрішній простір моральнісної події визначено як при- сутність, а внутрішній час — як її драматургія. (shrink)