Метою статті є порівняння антропології статі В. Розанова та етики статевої відмінності Л. Ірігаре, виявлення подібностей та відмінностей цих концепцій, оцінка їхньої ролі у становленні гендерних досліджень. Теоретичний базис об’єднує компаративістський метод та гендерний підхід, основою якого є не просто опис різниці статусів, ролей та інших аспектів життя чоловіків та жінок, а й подолання андроцентризму сучасного світу. Наукова новизна полягає, в тому, що в статті вперше в контексті гендерних досліджень було зроблено спеціальне філософсько-антропологічне порівняння концепцій статі Розанова та Ірігаре. Це (...) дозволило розанівську концепцію зарахувати до есенціалізму, а концепцію Ірігаре – до анти-есенціалізму. У статті також виявлена схожість антропології статі Розанова та етики статевої відмінності Ірігаре в аспекті поняття сексуальності, проаналізовані та детально зіставлені їхні основні ідеї. Висновок. Спільним в концепціях Розанова та Ірігаре є утвердження жіночої суб’єктивності, яка є рівноцінною чоловічий. Жіночий еквівалент сексуальності у Розанова проявляється в понятті "самочності", а у Ірігаре – в метонімії "двох губ". Методологічною основою їхніх концепцій виступає непереборна опозиція "чоловічого" та "жіночого". Розанов прагне до ототожнення "чоловічого" та "жіночого", а Ірігаре більше зосереджується на їхній радикальній відмінності. За Розановим гендерні відмінності детерміновані біологічно або метафізично, що визначає їхній вічний та незмінний характер. У свою чергу Ірігаре стверджує, що гендерні відмінності обумовлені фалоцентричною культурою та можуть бути подолані разом зі зміною мовних структур. Принципова ж схожість концепцій двох філософів полягає в тому, що в них сексуалізовоно не лише чоловіче, а й жіноче начало. Таким чином, Розанов у своїй стилістиці, акцентованій на увазі до тілесності, напрочуд близький теперішній гендерній антропології та може розглядатися як її предтеча. Разом з тим вплив філософських концепцій Ірігаре на сучасні гендерні дослідження полягає в тому, що вона вперше вказала на необхідність створення жіночого іншого дискурсу, який поважає статеву відмінність, та показала проблематичність виділення відмінності жіночого іншого від будь-якого іншого в ньому. (shrink)

Purpose. Considering the fact that the concept «by nature» formed the basis of diametrically different approaches to the interpretation of the place and role of women not only in Greek society, but determined the gender relations up to this time, the article examines the features of the interpretation of the term «nature» in Greek outlook and the impact of natural-philosophical ideas on the evolution of gender relations of Ancient period. Methodology of the study is caused by interdisciplinary approach, involving not (...) only the use of scientific methods such as analysis, synthesis and generalization and so on. Basic principles of philosophical hermeneutics, hypothetical-deductive method and contextual analysis are used at the same time. Originality lies in the denial of existing idea in contemporary intellectual discourse that the concept «by nature» is a conceptual prerequisite for ensuring gender inequality. Against this background, it is shown that gender equality and inequalities are both caused by the dominant in the public worldview meta-narrative paradigm and specific features of interpretation of the concept «by nature». So when nature is seen in physiological or empirical sense, it establishes a pattern of gender inequality. The same can occur in cases of dogmatization and mythologizing of empiricism, which appears on the ideological level as a meta-narrative. However, when the concept of «nature» acquires metaphysical meaning and is viewed as a kind of potentiality that is actualized in the presence of favorable conditions prerequisites of gender equality are emerging. Conclusions. Having considered the proposed by Greek philosophy approaches to gender interaction as a kind of stereotypes, we conclude that the development of gender relations in individual historical terms was caused by the specificity of the dominant narrative of life and world order. (shrink)

Purpose. To study the phenomenon of a woman-author as a subject of culture and philosophy from a development of literary aspect in the works both Western and Ukrainian scientists. To define the significance of the philosophical representation of the gender stereotypes to reconsider their place and role in the socio cultural discourse. Theoretical basis. To investigate the theoretical framework in the postmodern philosophy the cross-disciplinary approach is used. The comparative approach is methodologically important to clarify the problems concerning a woman-author (...) as a subject of culture. It is underlined that the boundary line between literature and philosophy is movable, which coincides with the shapes of the human experience. Based on the conviction that gender has integrated into all social relations, that means it is a gender context of any social interaction, it is important to emphasize the productivity of a new scientific methodology of sociocultural constructing of gender. Originality. Is in systematic literary analysis of Ukrainian and Western women’s prose as specific philosophical phenomenon. It was proved that the investigation of women’s literature, its identity is an important focus of both philosophy and culture, which helps find philosophical problems in literary texts. Besides the analysis of gender implications in texts allows to start theoretical dialogue on gender problems, which means the participation in the discussion about the targets of our cultural life. Conclusions. It has been proved that literature of the ХХ th -XXI st centuries is characterized by strengthening interaction between philosophical systems and literary works that reflects mainstreaming of intellectual and thinking bases. It was revealed that women’s philosophical and literary conceptions have created a unique woman’s world of being and an image of "a new woman", thus leading the way towards the new stereotypes based on comprehension that sex differences should not be determining factors both in cultural and social coexistence. (shrink)