Philosophers and scientists refer to the special character of phenomenal consciousness, something supposedly obvious to all conscious persons. However, we had no empirical evidence about the folk view of consciousness until the first studies were carried out in the experimental philosophy of consciousness. According to the leading interpretation of these results, laypersons—people without academic knowledge about consciousness—do not notice the phenomenal aspect of consciousness. The aim of the article is to answer the question of whether we can trust these results. (...) I show that there are serious doubts about the validity of the experimental philosophy of consciousness research. As a result, the leading interpretation should be rejected, and the question about the folk nature of the concept of consciousness must be regarded as open. (shrink)

A series of recent experimental studies have cast doubt on the existence of a traditional tension that aestheticians have noted in our aesthetic judgments and practices, viz. the problem of taste. The existence of the problem has been acknowledged since Hume and Kant, though not enough has been done to analyse it in depth. In this paper, we remedy this by proposing six possible conceptualizations of it. Drawing on our analysis of the problem of taste, we argue that the experimental (...) results in question are not a real challenge to its existence. By contrast, they provide empirical evidence in its support. (shrink)

Many philosophical thought experiments and arguments involve unusual cases. We present empirical reasons to doubt the reliability of intuitive judgments and conclusions about such cases. Inferences and intuitions prompted by verbal case descriptions are influenced by routine comprehension processes which invoke stereotypes. We build on psycholinguistic findings to determine conditions under which the stereotype associated with the most salient sense of a word predictably supports inappropriate inferences from descriptions of unusual (stereotype-divergent) cases. We conduct an experiment that combines plausibility ratings (...) with pupillometry to document this “salience bias.” We find that under certain conditions, competent speakers automatically make stereotypical inferences they know to be inappropriate. (shrink)

В статті здійснено корпусне, міждисциплінарне, емпіричне соціально-філософське дослідження можливостей актуалізації поняття та практики класової свідомості в метамодернізмі на основі чотирьох джерел: праць видатних західних філософів 1900-2023 рр. (5064 англомовних книжок і статей), праць Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (43 томи), української соціологіні Олени Сімончук і дописів у Facebook-групі громадського руху українських медикінь «#БудьякНіна». Перші два джерела дозволили зрозуміти первинну логіку цього поняття, а також його філософську логіку та суперечливість на фоні історичного досвіду ХХ ст., тобто пов’язаних з ним трансформацій в (...) західному суспільстві та пролетарських революцій. Виявилося, що розум, однорідність і цілеспрямованість, які очікувалися в теорії від практики робітничого, революційного руху, проявив панівний клас, інтегрувавши робітничий клас на Заході, а на Сході, замість автентично пролетарських революцій, відродилися тиранія та відчуження від широких народних мас з боку професійних революціонерів, а згодом, й державно-партійної бюрократії. Втім, поняття класової свідомості лише частково можна вважати деактуалізованим, оскільки це поняття передбачає стадії розвитку класової свідомості. Два останніх джерела в нашому дослідженні дозволили продемонструвати, що в сучасних українських умовах можна говорити про сформованість 2-х стадій розвитку класової свідомості: розуміння власних інтересів і нерівності. Це створює можливості стверджувати, що метамодерністське перевідкриття історії, зокрема має відношення й до поняття та практики класової свідомості сучасних робітників, що дає надію на більш вдалий римейк емансипативного потенціалу марксистських ідей для розв’язання сучасної кризи капіталістичного людства у XXI cт. Підкреслимо, що дослідження було зроблено за допомогою використання корпусної лінгвістики, завдяки якій були проаналізовані великі обсяги текстів, як філософів, так й учасників руху «#БудьякНіна», що дозволило виділити головні контексти та фокус їхніх текстів, а також поставило усе дослідження на міцну емпіричну базу. (shrink)