This paper is divided in five sections. Section 11.1 sketches the history of the distinction between speech act with negative content and negated speech act, and gives a general dynamic interpretation for negated speech act. “Downdate semantics” for AGM contraction is introduced in Section 11.2. Relying on semantically interpreted contraction, Section 11.3 develops the dynamic semantics for constative and directive speech acts, and their external negations. The expressive completeness for the formal variants of natural language utterances, none of which is (...) a retraction, has been proved in Section 11.4. The last section gives a laconic answer to the question posed in the title of the paper. (shrink)

The paper deals with the problem of the nature of logic and its normativity in the context of the normativity of scientific knowledge in general. We proceed from a division between fundamental aspects of scientific knowledge which are related to the nature and subject matter of particular sciences, and its applied aspects which are related to the possible applications of sciences. This division fully applies to logic. The authors note that if we view logic as a completely objective discipline, devoid (...) of any "anthropological basis", then the only rational alternative to anti-realist approaches is an ontological (realistic) strategy to justify the logical ones that seek to justify a certain kind of being. To do this, it is necessary to abandon the normative interpretation of logical evaluations and logical systems. Logic can gain a true ontological foundation, based on the devoid of the normative color of understanding logical evaluations as a particular kind of object. Logic has both a deductive core, and various applied disciplines, modern informal logic among them. While formal deductive logic is concentrated on the systems of abstract logical entities (objects) such as truth values and logical functions, the main task of informal logic consist in studying a real argument, which people apply in communicative processes, by elaborating certain standards, criteria and procedures for their interpretation and evaluation. No science can be normative in its basic (fundamental) aspects, and so is logic. Nevertheless, any science is in some degree normative with respect to its applied aspects, and informal logic perfectly illustrates this in view of a normative evolving of applied systems of the modern theories of argumentation. In addition to denying the normativity of formal deductive logic as a fundamental theoretical discipline, the authors of this article demonstrate the fundamental possibility of normative measurement of logical knowledge, in particular in the applied aspect of the development of modern informal logic. (shrink)

У статті представлено дослідження теорії аргументації через дві бінарні позиції, а саме – формальну та неформальну логіку. Формальний підхід до теорії аргументації дає чітку структуру, формальні умови та систему аргументації, але, як засвідчує життєва практика, для того, щоб переконати, недостатньо мати істинні судження та формулювати правильні умовиводи відповідно до основних законів логіки. Для переконливості у своїй аргументації слід використовувати і неформальні методи, адже комунікація між людьми має відносний, не сталий характер. Теорію аргументації на сьогодні досліджують у різних сферах життєдіяльності людини, (...) і хоча її витоки сягають часів Аристотеля, на сьогодні цим питанням, крім філософії та логіки, займаються ще й такі дисципліни, як психологія, юриспруденція, політологія, філологія та багато інших. Саме це визначає той факт, що до теорії аргументації вибудовуються все нові і нові підходи до її дослідження та вивчення. Традиційна теорія аргументації є формальною, і вона принципово відрізняється від сучасної, для якої теоретичних відповідей вже недостатньо, а потрібні чіткі практичні настанови. Цей розрив між теорією та практикою в науці ХІХ–ХХ ст. дав можливість сформулювати неформальний підхід до теорії аргументації. (shrink)