Although he is not always recognised as such, Søren Kierkegaard has been an important ally for Catholic theologians since the early twentieth century. I introduce for the first time in English the constructive theological features in the underexplored writings of the Italian Thomist, Cornelio Fabro. In the first section, I set the stage with Fabro’s historical context to show Fabro’s desire to negotiate his loyalty to the Thomist revival after Aeterni Patris and the claims of the modern world. In the (...) second, I focus on Fabro’s recovery of Kierkegaard’s writings as a way into understanding Fabro’s wider project of renewal in Catholic theology. Specifically, I draw upon Fabro’s treatment of Kierkegaard’s Mariology and Ecclesiology as two counter-intuitive examples of Catholic theological renewal. I conclude with some observations regarding how Fabro’s constructive theological contribution deepens and expands current understanding of ressourcement theology in the twentieth century. My aim is not just to narrate a vital moment in the history of Catholic engagement with Kierkegaard, but also to provide a representative entry point for Kierkegaard’s writings to continue to stimulate reform and renewal in contemporary Catholic theology in the wake of the ressourcement movement. (shrink)

The Heythrop Journal, Volume 63, Issue 4, Page 676-690, July 2022.

Концепція інтегрального гуманізму французького мислителя Жака Марітена є одним із найбільш вагомих інтелектуальних здобутків в царині католицького соціально-політичного філософування у ХХст. Базове цілепокладання автора цієї розвідки полягало у прагненні висвітлити соціально-орієнтовану філософію Ж.Марітена на ширшому тлі його відданості томістично-арістотеліанській думці, але як живій та відкритій традиції, що містить неабиякий евристичний потенціал і нереалізовану здатність для самоактуалізації в новому ідейному контексті. У статті проаналізовано ставлення Ж.Марітена до спроб ідентифікувати та надати чітку дефініцію тому філософському напряму, до якого належав мислитель. З’ясовано, що (...) креативна томістська філософія Ж.Марітена являла собою виважену серединну позицію між закапсульованим, аісторичним традиціоналізмом та нестримним, знекоріненим модернізмом. До того ж сукупність політичних ідей філософа тією ж мірою являє собою збалансовану концепцію, що пролягає між двома екстремумами, а саме, індивідуалізмом Дж.Локка та колективізмом К.Маркса. Стаття також містить стислий огляд історії формування політичної думки Ж.Марітена під впливом Шарля Морраса та антидемократичного реваншистсько-роялістського руху Action française, розгорнутий аналіз ідей французького філософа щодо незадовільного вплетення євангельських істин у тканину суспільного життя західної цивілізації, а також зображення Марітенової критики тоталітаризму, індивідуалізму та секуляризованої форми натуралістично-антропоцентричного гуманізму. У статті використано першоджерела, а також напрацювання таких дослідників філософії Марітена як Д.Ґалахер, Дж.Маккул, Ф.Коплстон, Б.Дуерінг, Ю.Лонг, Л.Ібарра, Р.Макінерні, В.Шульц і українських знавців Марітенової спадщини – А.Дахнія та С.Шевченка. (shrink)