One of the most vexing problems in contemporary liberal democratic theory and practice is the relation between ethics and economics. This article presents a way of bringing this relation into focus in the terms offered by two incredibly influential but too-often neglected twentieth-century political philosophers: John Dewey and Friedrich Hayek. I describe important points of contact between Dewey and Hayek that enable us to begin the project of reframing contemporary debates between ethical egalitarians and economic libertarians. Cautiously recognizing these commonalities (...) whilst remaining attentive to persisting differences enables us to better approach the difficult relations between morals and markets. Specifically, I argue for a Deweyan combination of fair trade and free trade motivated by taking seriously a Hayekian caution about states. The result is a democratic theory that importantly refuses to attribute too much political efficacy to the quintessential liberal distinction between public and private. (shrink)

В статті аналізується значення концепту чистоти в трансцендентальному дискурсі філософської думки і розкриваються його основні характеристики. Розглядається відношення між поняттями чистоти та пустоти в опозиції «форма–зміст», котра зазнає суттєвого перегляду в рамках трансцендентальної традиції. Деталізується аспект функціювання ідеї та поняття чистоти у трьох панівних концепціях трансценденталізму: філософських проектах Канта, Гуссерля та Дерріда, в кожному з яких чистота характеризує фундаментальні царини філософської проблематизації – відповідно, розуму, свідомості та мови. Показується, яку роль відіграє поняття чистоти як принципово предикативний концепт (і як синонім (...) поняття трансцендентального) в реалізації парадигмального «зсуву», пов’язаного з антисубстантивістською орієнтацією трансцендентального мислення. Це призводить до зміни акцентів у філософському запитуванні з догматико-метафізичного «Що» на критично-трансцендентальне «Як». У статті визначаються різні способи тлумачення чистоти в трансцендентальному дискурсі: ейдетична чистота, чистота сингулярності, чистота структури та інтенційна чистота. (shrink)

In his Contingency, Irony, Solidarity, Richard Rorty argues that one can be both a liberal and also an antifoundationalist ironist committed to private self creation. The liberal commitments of Rorty's ironists are likely to be in conflict with his commitment to self creation, since many identities will undercut commitments to reducing suffering. I turn to the antifoundationalist Buddhist Madhyamaka tradition to offer an example of a version of antifoundationalism that escapes this dilemma. The Madhyamaka Buddhist, I argue, because of his (...) careful analysis into the unsatisfactory nature of existence, is motivated to adopt only identities that are committed to eliminating the suffering of self and others. Therefore, his compassion for others is not in tension with a commitment to private self-creation. (shrink)