The article emphasizes the cultural and educational importance of H. Skovoroda Institute of Philosophy for the spiritual development of the Ukrainian society, especially in the direction of democracy and establishment of the worldview culture as a requirement for the culture of freedom. From the position of the included observer the author of the article describes some episodes of relationship in the scientist’s communities which can be defined as justice and solidary community. On the basis of the Heidegerian scheme, some dangers (...) are analyzed as demands addressed to philosophical thinking. This scheme is used by structuring of the article. The metaphoric of these dangers indicates the contextual problems which are important for producing of philosophical ideas. The experience of the Institute of Philosophy gained by solving of problems is very remarkable for the fulfillment of philosophical studies and educational practices especially by mentoring of the postgraduate students. The fact of naming the Institute after H. Skovoroda is regarded as a symbolic act with a great creative potential and energy which can be used for reviving of national traditions of philosophical thinking. The role of lyric in activating of philosophical ideas is showed. The symbiotic coexisting of the poetry, art, journalism and philosophy is one of the original features of the Skovorodian tradition caring by the well-known representatives of the Institute. All these characteristics joined with the civic culture, which was demonstrated by all generations of the Institute, allow defining it as a metaphysical place with the ability both to follow on the road of the way of light and to represent it on the landscapes of philosophical science and education. The history of the Institute, especially, in the period of its post-totalitarian transformations, gives the opportunity of taking comparison with the Institute for Social Research Frankfurt. The civic courage of the Ukrainian intellectual elites was always initiated, supported and generated by philosophers gathering in Institute of Philosophy. (shrink)

29 жовтня 2020 року інститут філософії імені г.С. Сковороди нан україни спільно з гро- мадською організацією «in situ» провели online круглий стіл, присвячений 250-річчю з дня на родження ґ.В.Ф. Геґеля. У заході взяли участь не лише наукові працівники ін с ти туту філософії, а й викладачі та дослідники провідних вищих навчальних закладів ук раї- ни – національного університету «києво-могилянська академія», київського національного університету імені тараса шевченка, харківського національного педагогічного університе- ту імені г.С. Сковороди, а також незалежні вітчизняні дослідники філософії геґеля. (...) Із вступ- ним словом до учасників круглого столу звернувся директор інституту філософії, член-ко- рес пондент нан україни, доктор філософських наук, професор анатолій єрмоленко, який наголосив актуальність розмаїтої спадщини німецького філософа для сучасного філософського дискурсу і потребу в поглибленому дослідженні його творчості з огляду на сучасні реалії. Учас- ники круглого столу не лише зробили цікаві доповіді, присвячені різним аспектам філософії ге ґеля, а й активно обговорювали й дискутували складні та неоднозначні питання системи абсолютного ідеалізму. Наводимо доповіді кількох учасників заходу, які дали згоду на опри- люднення своїх матеріалів. (shrink)