Will is a very old important philosophical concept, an analysis of which is very specific, if not odd, comparatively with the others. This concept is going to be used to provide and clarify conditions of possibility for person of being an agent. In doing that I refer to the correspondent pieces of Wittgenstein’s Tractatus and Philosophical In ves tigations; and to their interpretations by M. Alvarez in “Wittgenstein on Action and Will” and D. K. Le vy in “Morality without Agency”. (...) Person is essentially constituted by ‘powerless’ will in terms of ‘understanding’ that is experienced during her life. Action depends on and manifests understanding by will of a personal attitude to some states of affairs. Will does not incline a person to particular desires about preferable states of affairs or actions. Will is not about states of affairs. By willing I value the world, its portions, they appear significant, important to me. Volition is treated as related to will. Both are personal conditions of being an agent with priority of agency as capacity realized by rational actions. (shrink)

Статтю присвячено дослідженню альтернативних можливостей інтерпретації Декартової концепції cogito: як авто-референтної структури і як авто-афекційності. Контекстом аналізу виступає трансцендентально-феноменологічний ракурс погляду на картезіанську філософію як на засновок трансцендентального мотиву. Визначено роль принципу авто-референтності в трансцендентальному дискурсі. На ґрунті розгляду перспектив тлумачення картезіанського підходу, запропонованих М. Анрі й Ж.-Л. Марйоном, виявлено моменти іррелевантності авто-афекційної настанови вимогам трансцендентального мислення і втомивовано адекватність авто-референтної моделі його засадам. Авторка доходить висновку, що, попри позірну пріоритетність авто-афекційності для трансцендентального дискурсу, пов’язану насамперед з притаманною їй радикалізацією (...) функціонального аспекту свідомості й усуненням небезпеки субстантивації cogito, закладеної в структурі авто-референтності, остання видається відповіднішою вимогам трансцендентального мислення, оскільки передбачає збереження принципу відношення-відмінності, конститутивного для трансцендентальної думки – який в умовах авто-афекційності виявляється редукованим. (shrink)