Штучний інтелект — це комп’ютерна система, яка мислить або діє як людина. Особливості ШІ втілюють імпліцитні уявлення його розробників про природу людини. «Сильний» ШІ, який має загальні коґнітивні здатності дорослої людини, досі не створено, натомість «слабкі» ШІ вже є частиною планетарної обчислювальної інфраструктури. Нейронно-мережеві ШІ імі- тують специфічні типи людської поведінки, узагальнюючи дані про повсякденне життя ко- ристувачів. Такий підхід у створенні ШІ відповідає філософському мейнстріму ХХ сторіччя, коли повсякденне життя розглядали як джерело мовних та соціальних наперед-даностей, що забезпечують порозуміння. (...) Також цей підхід спирається на класичну дихотомію «людина— машина» й відповідне уявлення, що людська природа є стабільною та незалежною від техно- логічного стану. Проте у постметафізичну добу, коли взаємодія людини з технікою є комуні- кативною, а не інструментальною, дані про людський побут не можуть бути незалежним зразком людськості. ШІ-застосунки не лише кодифікують дескриптивні аспекти людської природи, а й дисциплінують своїх користувачів, адже цифрове середовище, в якому можуть бути зібрані дані про повсякдення, уже впорядковане за допомогою ШІ. Відповідно, у цифро- во му середовищі люди змушені відтворювати нові норми поведінки, кодифіковані за допомо- гою ШІ, який є одним із способів видозміни людської природи самою людиною. Вплив ШІ непомітний, позаяк цифрове середовище, в якому люди взаємодіють з ШІ, організовано не- достат ньо зрозумілим для користувачів чином. Антропотехнологічний характер ШІ є по бічним наслідком розвитку платформ, тому творці ШІ не перебирають на себе відповідальність за вті лені в їхніх розробках норми. (shrink)