В межах запропонованого дослідження авторка виклала та проаналізувала низку ідей, що стосуються становлення марксистського «рецепційного» поля як провідного напряму еволюції інтерпретаційного корпусу епохи «після Геґеля». Наочно підкреслюючи залежність марксової теорії від теорії Геґеля, нарис оголює геґелівський матеріал, що був долучений К. Марксом та його послідовниками до формування матеріалістичного погляду на розвиток людської історії, а також підготував тотальне розповсюдження гіпотези про непотрібність концепту Абсолюта в якості головного елемента філософування нового типу.