У статті зроблена спроба показати новий ракурс проблем доцільності людської діяльності та процесів, що відбуваються у сущому взагалі, визначити їх раціональний і ірраціональний компоненти, а також розкрити їх глибинний сенс. Автор обстоює думку, що послідовний розвиток доцільності йде у напрямку набуття все більшого ступеню складності. Людську цивілізацію можна розглядати закономірною ланкою цього процесу. Сьогоднішній етап розвитку цивілізації показує, що вона стоїть на роздоріжжі, маючи перед собою різні альтернативи, але всі вони пов’язані з переходом до нового рівня складності. Або йти шляхом (...) послідовного впровадження нових технологій і створення штучного інтелекту з безмежними можливостями, який стане наступником людського етапу еволюції; або, за допомогою генної інженерії, знайти шляхи вдосконалення людини як біологічній істоті, яка буде мати надзвичайні фізичні та інтелектуальні здібності, що будуть набагато перевершувати якості сучасної людини. У будь якому випадку, перехід на новий рівень складності є нагальною потребою, але чи здійсниться цей перехід доцільно і розумно, чи хаос буде наростати і станеться обвал до більш сталого рівня простоти – питання, на яке поки що немає переконливої відповіді. (shrink)

Стаття присвячена аналізу соціокультурних та етичних змін, які відбуваються у сучасному інформаційному суспільстві під впливом процесів глобалізації. Головною метою дослідження виступає аналіз культурних трансформацій у сфері етики інформаційного суспільства. Аналізуючи ці зміни, автори використовують теоретичні концепції провідних дослідників інформаційного суспільства та етики: Д. Белла, Ж. Бодріяра, М. Кастельса, Р. Флориди та ін. Стаття фокусується на змінах, що орієнтовані не лише на технологічні аспекти та зростання обсягів інформації, але й на складні аспекти людської взаємодії – здатності створювати та передавати етичні цінності (...) від покоління до покоління з урахуванням екзистенціальних пріоритетів і моральних норм. Автори розглядають інформаційне суспільство як нову соціокультурну реальність, яка потребує створення нової глобальної етики. Така етика повинна враховувати світовий досвід у сфері моралі та потреби демократизації інформаційного суспільства. Основний акцент статті спрямований на інтерактивну, мережеву комунікацію як ключовий елемент спілкування, різноманітні форми суспільного діалогу та методи демократизації суспільних відносин за допомогою нових технологій. В контексті цього, автори висвітлюють значущість покоління Z як нового креативного класу в інформаційному суспільстві, як суб’єкта глобальної етики. Це покоління володіє новими комунікативними навичками й здатністю пропонувати нові стратегії та форми етичної поведінки для адаптації в мінливому інформаційному суспільстві. У висновках статті автори підкреслюють, що нова глобальна етика потребує таких норм, які б змогли підпорядкувати національні, партикулярні цінності глобальним універсальним етичним цінностям, включаючи екологічні, гуманістичні й людиноцентричні, та забезпечити їхню доступність через демократизацію інформаційного суспільства. Методологічною основою такої етики може слугувати кантіанство, яке сприятиме гармонізації взаємодії між поколіннями у контексті розвитку інформаційного суспільства. (shrink)