_Purpose._ The article aimed at identifying the effects of modern digital technologies on the formation of human morality. _Theoretical basis._ The research base is the practical communicative philosophy. _Originality._ It lies in the fact that the article considered a moral interaction between a person and artificial intelligence. _Conclusions._ Nowadays modern digital technologies have acquired a new importance. Previously, they were only passive assistants. But now they are able to actively influence human nature not only from the outside, yet also from (...) the inside. Now they influence not only the form of thoughts but also their character. It is artificial intelligence that is the cause of the phenomenon of the "information bubble" ("echo chamber"). They are formed by mathematical algorithms for each individual user of the Internet. It is because of these algorithms, which are the basis of artificial intelligence, that we can conclude: they are guided only by strategic rationality. Therefore, they relate to the Internet user only as an object. That is why such a situation can also be a manifestation of the expansion of strategic rationality into the lifeworld, which gives rise to social pathologies. New digital technologies (first of all, social networks) are becoming an integral part of a person’s everyday life, and therefore the background of his/her life world. Virtual life becomes an important part of real life. However, virtual life is formed by the influence of the information stream, which constantly sets new "trends", including "trends" on morality. That is why a person begins to perceive only those events that are contained in this stream. Moreover, s\he can express his\her empathy only when s/he him/herself is able to join this stream and express it in virtual life. (shrink)

Стаття присвячена аналізу соціокультурних та етичних змін, які відбуваються у сучасному інформаційному суспільстві під впливом процесів глобалізації. Головною метою дослідження виступає аналіз культурних трансформацій у сфері етики інформаційного суспільства. Аналізуючи ці зміни, автори використовують теоретичні концепції провідних дослідників інформаційного суспільства та етики: Д. Белла, Ж. Бодріяра, М. Кастельса, Р. Флориди та ін. Стаття фокусується на змінах, що орієнтовані не лише на технологічні аспекти та зростання обсягів інформації, але й на складні аспекти людської взаємодії – здатності створювати та передавати етичні цінності (...) від покоління до покоління з урахуванням екзистенціальних пріоритетів і моральних норм. Автори розглядають інформаційне суспільство як нову соціокультурну реальність, яка потребує створення нової глобальної етики. Така етика повинна враховувати світовий досвід у сфері моралі та потреби демократизації інформаційного суспільства. Основний акцент статті спрямований на інтерактивну, мережеву комунікацію як ключовий елемент спілкування, різноманітні форми суспільного діалогу та методи демократизації суспільних відносин за допомогою нових технологій. В контексті цього, автори висвітлюють значущість покоління Z як нового креативного класу в інформаційному суспільстві, як суб’єкта глобальної етики. Це покоління володіє новими комунікативними навичками й здатністю пропонувати нові стратегії та форми етичної поведінки для адаптації в мінливому інформаційному суспільстві. У висновках статті автори підкреслюють, що нова глобальна етика потребує таких норм, які б змогли підпорядкувати національні, партикулярні цінності глобальним універсальним етичним цінностям, включаючи екологічні, гуманістичні й людиноцентричні, та забезпечити їхню доступність через демократизацію інформаційного суспільства. Методологічною основою такої етики може слугувати кантіанство, яке сприятиме гармонізації взаємодії між поколіннями у контексті розвитку інформаційного суспільства. (shrink)

У статті зроблена спроба показати новий ракурс проблем доцільності людської діяльності та процесів, що відбуваються у сущому взагалі, визначити їх раціональний і ірраціональний компоненти, а також розкрити їх глибинний сенс. Автор обстоює думку, що послідовний розвиток доцільності йде у напрямку набуття все більшого ступеню складності. Людську цивілізацію можна розглядати закономірною ланкою цього процесу. Сьогоднішній етап розвитку цивілізації показує, що вона стоїть на роздоріжжі, маючи перед собою різні альтернативи, але всі вони пов’язані з переходом до нового рівня складності. Або йти шляхом (...) послідовного впровадження нових технологій і створення штучного інтелекту з безмежними можливостями, який стане наступником людського етапу еволюції; або, за допомогою генної інженерії, знайти шляхи вдосконалення людини як біологічній істоті, яка буде мати надзвичайні фізичні та інтелектуальні здібності, що будуть набагато перевершувати якості сучасної людини. У будь якому випадку, перехід на новий рівень складності є нагальною потребою, але чи здійсниться цей перехід доцільно і розумно, чи хаос буде наростати і станеться обвал до більш сталого рівня простоти – питання, на яке поки що немає переконливої відповіді. (shrink)