Стаття присвячена переосмисленню методологічних підходів у релігієзнавчому розумінні релігії як цінності. Критичне ставлення до попереднього досвіду інтерпретації релігійного феномена дає можливість сприймати релігію як рівнопокладену цінність з іншими типами самоусвідомлення людини. До цього спонукає сам статус релігії у сучасному світі, який змінюється під впливом глобалізації і секуляризації. Однією з тенденцій цих процесів є відхід від обмежень «сектанства» і «націоналізму» в релігії до розширення меж розуміння духовності як універсальної релігійної цінності. У статті визначається цінність релігії в її онтологічному статусі, в її (...) екзистенційності, життєвості, вітальності, в епістемологічному навантаженні, праксеологічній запитуваності, есхатологічній перспективі та ієрархічній пріоритетності духовного начала, добра і гуманності. Виходячи з такого розуміння релігії, автори експлікують її у системі релігійних цінностей, що імплементуються у повсякденне життя послідовників певної релігії та взагалі всього суспільства. У статті наводяться матеріали соціологічних опитувань як на міжнародному і всеукраїнському рівнях, так і на локальному. (shrink)