Abstract

Вичерпання інтересу засновника юридичної особи фактом її створення не припиняє існування такої юридичної особи, проте змінює конфігурацію відносин між ними. Такі юридичні відносини мають іншу, відміну від корпоративних юридичних відносин основу для свого розвитку. Юридична особа виступає донором суспільного інтересу при відсутності зустрічного живлення доцільності її існування з боку реципієнтів її діяльності. Тобто відносини юридичної особи та споживачів її суспільної активності позбавлені корпоративності. Такі відносини не мають характеру закритої групи. В їх структурі переважає необмежене коло учасників, які взаємодіють безпосередньо з юридичної особою щодо її сутнісної діяльності та не кореспондують між собою. Приватний інтерес засновника при створенні такої юридичної особи конвертується в суспільний інтерес при її подальшій діяльності. Відповідно до статті 31 Закону України «Про вищу освіту» рішення про утворення державного вищого навчального закладу ухвалюється Кабінетом міністрів України. Водночас, як засновник цієї юридичної особи, останній позбувається особистого інтересу в діяльності цього закладу та його результатах. Цей інтерес мають інші особи, які й стають бенефіціарами відповідних результатів, а також суспільство в цілому, яке користується тією метою, задля досягнення якої створений навчальний заклад. Наведене свідчить, що діалектика соціального зв’язку юридичної особи та її «творця» виходить за межи корпоративних юридичних відносин, які розкривають тільки їх частину в контексті реалізації приватного інтересу її учасника та не вичерпується ними.