У статті розглядаються проблеми просторового взаємозв'язку домашнього і політичного світів. Автор зупиняється на теоретико-методологічному підході Е. Гуссерля, який має евристичну цінність для дослідження феномену життєвого світу. Використовується феноменологічна інтерпретація типів історичності Е. Гуссерля в семантиці поділу соціального простору на своє і чуже. Аналізуються відмінності в утворенні домашнього і чужого світів. Показано, що кожна культурна група сформована на фундаменті стійкої культурної матриці. Симетричність культурних відмінностей у рамках "батьківського поля" дає основу для розуміння, розсуває кордони і розширює горизонти домашнього світу. Діалог подано (...) як продуктивну стратегію толерантної комунікації. Вивчення ідентичності необхідне для розуміння особливостей діалогу культур в умовах політичного конфлікту. (shrink)

В статті досліджуються соціальні процеси, що заклали формування ліній соціального розлому в українському суспільстві та послабляють його цілісність. Предметом філософського дослідження є цілісність суспільства. Метою дослідження є осмислення процесу формування ліній соціального розлому, що несуть загрозу цілісності соціального організму України. Методи дослідження – системний, логічний, історичний, статистичний, діалектичний, – розкривають суперечливі соціальні процеси, що загрожують цілісності соціального організму України. Першою лінією соціального розлому є нова соціально-класова структура, в якій переважну більшість становлять бідні верстви населення, а середній клас не має питомої (...) ваги, що необхідна для економічної і соціально-політичної стабільності суспільства. Друга лінія соціального розлому визначається економічними інтересами виробників різних регіонів щодо ринків збуту продукції, як орієнтирів зовнішньої інтеграції. Третя лінія соціального розлому сформувалася в процесі боротьби політичних еліт регіонів, які опинившись в опозиції, активно породжували схізмогенетичний процес в соціокультурному просторі України. Четверта лінія розлому формується за сферами впливу олігархічно-владних груп в різних регіонах України. П’ята лінія соціального розлому формується між народом України та її правлячими колами, які перетворили державну владу на засіб задоволення групових інтересів, ігноруючи національні інтереси. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні суперечливої ролі певних соціальних процесів, що породжують лінії соціального розлому і створюють загрози цілісності соціального організму України. Наявність низки зазначених ліній соціального розлому в українському суспільстві засвідчує, що змінювати систему державної влади в Україні треба не шляхом простого запозичення певних європейських моделей, а шляхом виявлення загроз, що руйнують цілісність соціального організму України, та впровадження в органи державної влади та управління певних структурних і функціональних змін, які здатні адекватно реагувати на руйнівні тенденції та захищати цілісність суспільства. (shrink)

На основі широкої джерельної бази в статті розглядається юридична діяльність Теофіла Окуневського, його участь у визначних судових процесах наприкінці XIX - на початку XX ст. Показано, що як правник Т. Окуневський реалізовував свої знання в законотворчості - на провінційному та загальнодержавному рівнях. Аналіз юридичної діяльності Т. Окуневського показує, що заради жодних економічних, соціальних чи інших інтересів не слід поступатися принципами національної самоповаги й національної єдності.