Стаття присвячена проблемі тлумачення концепції Дж.Г. Міда щодо відношення її до біхевіористичної методології. Мід використовує біхевіористичну термінологію для тематизації людської поведінки. Аргументи Міда в аспектах дії, мови, феноменів свідомості критично спрямовані проти засад класичного біхевіоризму Дж. Ватсона. Задум Міда – розкрити значення людських дій, які стають зрозумілими в межах символічно опосередкованих інтеракцій, а не через зовнішнє спостереження. Намічається перспектива розгляду Мідової концепції в контексті інтерпретативного підходу, який відштовхується від методу розуміння в дослідженні соціальної реальності.

Space exploration and off-world commercial activity engage both skeptics and its enthusiasts. What does seem clear, however, is that such activity has increased and is set to expand further during the present century. This book explores some of the emerging ethical issues of the space frontier and evaluates the prospects for the medium-range future.

In this third and last article on the evolution of religious capacity, the authors focus on compassion, one of religious expression's common companions. They explore the various meanings of compassion, using Biblical and early related documents, and derive general cognitive components before an evolutionary analysis of compassion using their model. Then, in taking on neural reuse theory, they adapt a model from linguistics theory to understand how neural reuse could have operated to fix religious capacity in the human genome. They (...) present a teaching tool on “Religious Capacity in Action,” and develop an example of compassionate decision making in very early Homo sapiens in North Africa. They round out their analysis of compassion by exploring theory in neuroscience on a standard decision-making model, and investigate what goes on in the human brain when a values-based decision is made. (shrink)