У статті подається короткий огляд прагматичного емпіризму Джеймса, емпіризму Дьюї, неопрагматистських ідей Рорті, огляд метамоделей Крейга щодо теорії комунікації. На основі даного огляду авторка обґрунтовує необхідність радикалізації прагматизму та аналізує його вплив на комунікаційні дослідження. Досліджується теорія комунікації Роберта Крейга, яку він розглядає як практичну дисципліну. Доводиться, що всі теорії комунікації є взаєморелевантними, якщо їх адресують у практичний життєвий світ, в якому «комунікація» вже є багатозначним терміном. Кожна традиція теорії комунікації походить з риторичних посилань на певні загальноприйняті уявлення про комунікації, (...) оскаржуючи інші переконання. Взаємодоповнення та напруженість традицій породжують теоретичний метадискурс, який перетинається з існуючим практичним метадискурсом у суспільстві та потенційно інформує про нього. За попередньою схемою комунікативного поля риторична, семіотична, феноменологічна, кібернетична, соціально-психологічна, соціокультурна і критична традиції теорії комунікації вирізняються властивими способами визначення комунікації та проблем спілкування, метадискурсивними словниками та метадискурсивними загальними поняттями. Запропоновано порівняльну аргументацію між традиціями, розглянуто результати для теоретичної роботи та дисциплінарної практики в цій галузі. (shrink)

It would not be an exaggeration to assume that the Begriffsgeschichte studies are now spreading through practically all fields of the Humanities. Its initial proposal was to explore the sociopolitical lexicon as a tool for creating history. It paid attention to the idea of untranslatable concepts in particular languages, despite the fact that they often have the same Latin or Greek roots. But the cases where one word is supposed to convey the meaning of the Latin root by using a (...) root original to this given language are still relatively unexplored. Such is the case of the Russian language where the concept of “society” was expressed initially by the word “obshchestvo,” derived from the Slavic root “obshch-,” meaning “common.” From the linguistic point of view, we suggest that the traditional question “When did the word ‘obshchestvo’ obtain its sociopolitical meaning?” should be replaced by the following: “What meaning of this Russian word has become a political one?” To answer this question, we should explore the proper linguistic conditions of this transition. This means finding out how it is possible to linguistically/politically arrive from the constructions like “the community of the wellness” to the patterns of “the thoughts of the society,” “the soul of the society,” or “the suffering society.”. (shrink)

Globalisation, as a phenomenon of the introduction of the various innovative structures in different spheres of life, enriches the postmodern reality; it expands the boundaries of national economic and politic systems; it creates a qualitatively new stage in the development of modern society. The basic features of the transformational trends in the modern economic system are highlighted. Globalization is defined as an objective process that is associated with a gradual and unavoidable increasing of interdependence and relationships between states, nations and (...) regions. All this is manifested first of all in economic relations. The current global economy is a kind of a single mechanism, all elements of which are spread across all countries and continents. Economic dependence entails many consequences, the most obvious of them to society is an existing division of labor with the trend of increasing differentiation. The economic system of the world is increasingly globalized. State boundaries and differences between world markets lost its former importance. The globalization of the financial system covers the internationalization of three components: domestic currencies, banking, capital markets. In the policy reduced the role of national states. Structural and functional characteristics of the global world are emergined by neo-liberal system. Implementation of market principles in all areas of life becomes all-embracing. The author of the article focuses on the essential changes in a such concepts as liberalism and democracy. The polarity effects of the globalization process are analyzed, but not only in the sphere of politics and economics, also in the sphere of culture and anthropological dimension of existence. Particular attention is paid to the concept of «risk society», its meaning and implications. Different types of threat, uncertainty, and fear is the main indicator and the main fact of risks society. As a conclusion, it is proposed alternative vision of contemporary global processes within the framework of globalization itself. (shrink)