Switch to: References

Add citations

You must login to add citations.
  1. Контроверсійні підвалини комунікативних стратегій: історико-філософський аспект.Svitlana Loznytsia - 2020 - Multiversum. Philosophical Almanac 2 (1):100-122.
    У статті здійснюється історико-філософський розгляд контроверсійних підвалин комунікативних стратегій, де під контроверсіями розуміється принцип суперечності діалогу як такого, а під комунікативними стратегіями – діалог як «раціональна комунікація», тобто комунікація з наперед заданою метою. Показано зв’язок між морально-етичною настановою історичних періодів та принципом діалогу, притаманного цій добі. Виявлено, що принцип діалогу, запроваджений ще у добу Античності як спосіб знаходження порозуміння, знайшов своє продовження у диспутах середньовічних університетів та жанру діалогу доби Відродження. Водночас індивідуалізм доби Відродження, раціональна настанова Просвітництва та наукові дослідження (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   1 citation  
  • Розвиток громадянского суспільства в історії соціально-філософської думки: Умови виникнення, сутність, структура.С. В Сидоренко - 2013 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 54:175-188.
    В статті дається науковий аналіз відносно сутності громадянського суспільства, що має місце у творах філософів Давньої Греції і Риму;- висвітлено понятійно-категоріальний апарат сутності громадянського суспільства та правової держави у творах Н.Макіавеллі, Дж.Локка, Т.Гоббса, Ж.-Ж.Руссо, Ш.-Л.Монтескьє, І.Канта, Г.В.Ф.Гегеля, А.Грамші; показано еволюцію теорій громадянського суспільства як сукупності природних форм суспільної життєдіяльності людей, які покликані неполітичними методами забезпечувати задоволення потреб громадян та їх інтересів; розкрито структуру громадянського суспільства та його основи, в основі яких самореалізація людини; відмічається, що тільки в умовах демократизації суспільства можливо (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   13 citations  
  • Дихотомія «дух/розум – тіло» та їх вплив на формування «homo creativus» у контексті філософії економіки: методологічні засади.T. V. Teslenko - 2019 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 75:53-64.
    У статті представлено концептуалізацію дихотомії категорій «дух/розум-тіло», в основі якої необхідність формування креативного класу, який несе в собі зміни для держави і сприяє розвитку і самоствердженню особистості. Дихотомія категорій «дух/розум-тіло» пов’язана з формуванням креативної особистості в умовах нових технологій, які сприяють формуванню креативного світогляду, в основі якого інформаційна творчість та інновації. Постановка завдання. Зроблено акцент на те, що філософія економіки направлена на формування креативного класу, який повинен розвивати іманентні сили, які розширяють горизонти дихотомії «дух/розум-тіло», раніше обмежені як людиною, так і (...)
    Download  
     
    Export citation  
     
    Bookmark