The desire to see a sign phenomenon in different ways always has a reason to interpret it in an unbiased, panoramic way, and in some places - even allowing for contradictions in its understanding by different participants in the interpretative process. For modern humanities, this disposition is quite understandable, since it follows from its very postmodern nature, thereby defining the semantic semantic fields of the leading humanities. True, it is not so wide-spread, but instead, it is evident that Ukrainian religious (...) thinkers of the Middle Ages and Baroque have interpreted the iconic phenomena more deeply. In the story of Petro Mohyla "On the Wonderful Elder Grigory Mezhyhirsky" the metropolitan Mohyla clearly expresses the need to build before the thinking gaze of the reader his own, immanently religious-philosophical conception of the Divine, which every time would present him not just as an act of manifestation, otherwise he appears before the person, while remaining alone. The contemporary study of this issue in order to integrate its leading concepts in the religious-philosophical and general cultural discourse of the postmodern era has largely determined the relevance of the proposed article. The study of the phenomenon of "leaving" by itself in changing forms of the phenomenon of the Divine is also one of the key ones in the proposed studio, because it expresses the very meaning of the Divine as a religious, and therefore a cultural phenomenon. (shrink)

The article is devoted to the actual problem of interaction of state authorities and civil society institutions in the sphere of humanitarian policy. The author seeks to examine the main aspects of such interaction, analyze the participation of civil society in the formation of the state humanitarian policy and determine the main factors of its implementation. The study of Ukrainian civil society as an object of managerial influence on humanitarian policy requires addressing the problem of delimiting the competence of the (...) state and society and determining the economic and political status of self-governing structures. The urgency of the problem of our study is that, despite the availability of publications related to the analysis of various aspects of communication between the state and civil society, to date, the problem of the very socio-political (social, civil dialogue, and formation of institutional mechanisms of dialogue interaction between power and society in Ukraine. A special kind of intersubjective dialogue is the institutional social and political dialogue between the state and civil society that takes place in the sphere of humanitarian policy. In recent years, the Ukrainian authorities are actively engaged in the creation of civil society institutions, today significant and important changes are taking place in the institutional design of the civil society of modern Ukraine. This tendency is expressed in the emergence and institutionalization of a number of new practices of interaction between society and government. In the same series, institutionalization of such interactions as negotiating procedures, discussions, debates, as well as tolerance, feedback mechanism, public relations The use of structural and functional analysis and the systemic method as the main ones in the study made it possible to conclude that, on the one hand, the range of the main functions and tasks of civil society, as a rule, is out of the framework of the current state structure. However, on the other hand, in some cases, civil society institutes can take part in governance by taking on a number of government functions. The specificity and effectiveness of this interaction depends on the specific political situation and on how effectively the public administration process is implemented in this case - whether it will be complicity or support from the state, or an informal substitution of non-working formal institutions. The result of the work is practical recommendations for removing obstacles and improving the intersubjective dialogue between civil society and the state in the field of humanitarian policy. (shrink)

Монографія "Проблеми та перспективи розвитку системи вищої освіти в сучасному суспільстві" присвячена висвітленню особливостей функціонування сучасної вищої освіти, що виникають під впливом сучасних викликів у VUCA-світі, а також – визначенню перспектив подальшого розвитку вищої освіти. Особливу увагу авторам монографії потрібно приділяти вивченню тих умов реформування вищої освіти, які забезпечать сталий та результативний розвиток майбутніх фахівців. Автори колективної монографії дослідили комплекс нагальних проблем вищої освіти в Україні та за кордоном; визначили шляхи їх вирішення в умовах сучасних викликів на тлі трансформаційних змін (...) у суспільстві. Це, у свою чергу, вплинуло на побудову логічної структури монографії. У першому розділі монографії "Врядування у системі вищої освіти України" висвітлено проблеми ефективного управління в сучасних університетах, а також перехід від управління до врядування у закладах вищої освіти та фактори, що сприяють цьому процесу. Розглянуто український досвід щодо участі студентів у діяльності університетів. У другому розділі "Розвиток потенціалу університетів: від теорії до практики" автори вивчають фактори, які впливають на розвиток ЗВО. Особлива увага приділяється вивченню розвитку наукового-педагогічного персоналу та впровадженню інноваційних технологій у розвиток працівників закладів вищої освіти. У третьому розділі «Забезпечення якості вищої освіти: європейський та український досвід» увагу авторів монографії зосереджено на вивченні сучасних підходів до оцінювання студентів та аналізі стейкхолдерів забезпечення якості системі вищої освіти в Україні та в ЄС. (shrink)