The article of Alla Aristova «Migrant crisis in Europe: challenges for interreligious relations» identifies and classifies main features of the current wave of migration from the Muslim countries to Europe, its differences from the previous migration inflows of the last century, and the potential impact on inter-religious relations, social and religious processes in European society.

The article O.Horkusha, L.Fylypovych «Interfaith dialogue in contemporary Ukraine: expediency and efficiency of its implementation in the conditions of War» discusses the state of interfaith communication in Ukraine, available dialogue platforms, which were created spontaneously for a long time, and now they grow up to a certain network. There are 5 types of interfaith dialogs, their effectiveness is analyzed, based on the purpose of the dialogue, topics, language, methodological approaches, criteria for the rules of conduct and subjects invited to the (...) dialogue. The recommendations on the success of the interfaith dialogue in Ukraine in the conditions of war are given. (shrink)

Svitlana Shkil’s article «Reception of meeting Patriarch Kirill and Pope Francis in the information space of the Russian Orthodox Church» examined reaction to a meeting of religious leaders in Havana speakers of the three trends in Russian Orthodoxy - conservatives, fundamentalists, liberals. This unprecedented event caused a wide resonance in the Russian information space of the church, caused a broad discussion on the future of Russian Orthodoxy.

Статтю присвячено висвітленню особливостей деідеологізації лексем на позначення мистецьких напрямів і течій у сучасних українських словниках тлумачного типу, що відбувається під впливом змін у житті українського суспільства наприкінці XX – на початку XXI ст. Дослідження здійснено на основі порівняльного аналізу тлумачень слів у лексикографічних працях радянського і пострадянського періодів. Виявлено приклади неповної деідеологізації лексичних одиниць зазначеної тематичної групи.

Попри те, що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття. Людина здавна розмірковувала про сутність, причинно-насліднові зв’язки, функції і зумовленість мови різними факторами. Що стосується безпосередньо філософії мови, то нині основні дослідницькі зусилля зосереджені довкола двох її напрямів – критики мови як інструменту людського спілкування й мислення, а також інструментальних можливостей конкретної мови в той чи (...) інший період її розвитку. Сферу повноважень філософії мови найкраще продемонстровати переліком її основних проблем: різними аспектами розуміння, значення, концептуального аналізу тощо. (shrink)