У статті аналізуються джерела активності та розвитку історії філософії. Головна увага звертається на Світовий дух – суб’єкт історії філософії як логіки поняття та концептуальний персонаж – суб’єкт історії філософії як логіки смислу, філософську логіку та філософську евристику. Обґрунтовується діалектичний зв’язок між Світовим духом як абсолютним чи універсальним суб’єктом і концептуальним персонажем як індивідуальним суб’єктом.

У монографії аналізуються методологічні можливості культурної предикації, що має теоретичний статус міжкультурної комунікації і дефінітивної специфікації. Вони слугують основами культурно-предикативного аналізу як гуманітарно-наукової методології. Культурно-предикативний аналіз узагальнює окремі методології гуманітарних наук. Серед них – методологія історії, методологія логіки і методологія історії філософії, в якій методології історії і логіки поєднуються на підставі принципу єдності історичного і логічного. Монографія адресована фахівцям з філософії і методології гуманітарних наук, методології історії, логіки та історії філософії, метафілософії і комунікативістики.