Purpose. The article deals with the problem of mutual perception of individuals, which implies the analysis of the anthropological prerequisites for the study of interpersonal communication. The work emphasizes the need to identify the gnoseological lacuna of the possibility and relevance of knowing someone else’s "I". As well as the need to point out implicit metaphysical attitudes, universal for many worldviews, which are implicitly included in the theory of personal communication. Theoretical basis. The author proceeds from the logical consequences of (...) the evolutionary premise in anthropology. He compares the psychophysical goals of the interpersonal communication task with its ideological theory, monitors the impossibility of the realizing the communication level declared in the consciousness. As an opposite evolutionary premise, the author cites the postulates of the "philosophy of dialogue" by F. Rosenzweig, F. Ebner, M. Buber, and others. The correlation of these philosophical positions reveals the inconsistency of materialistic reduction in anthropology. Originality. The author identifies four levels of communication: background, obstacle, function and dialogue. He represents the rationale for the fact that the first three levels do not need the existence of an individual "I". The first three levels leave the existential "I" unnecessary and therefore unclaimed. The philosophy of dialogue with the Other raises an equally important question about the conditions for the possibility of a metaphysical continuum in ontology, and in turn, suggests the acceptance of a philosophical premise about God as the space of subjectivity in the "I-You" dialogue. Conclusions. Philosophical understanding of the communication of two existential "I" demanded in communication is possible only within the framework of religious discourse. The phenomenal consciousness can enter into communication with a specific other phenomenal consciousness only when there is a metaphysical space between them, allowing for the possibility of communication of such a level. The materialistic conditioning by the human evolutionary needs in all its conceivable forms produces a reduction of the communicative inquiry, which makes the mutual perception of the two "I" impossible. In this psychophysiological anthropological model, there is no space for the possibility of a dialogue of individuals. (shrink)

У статті подається короткий огляд прагматичного емпіризму Джеймса, емпіризму Дьюї, неопрагматистських ідей Рорті, огляд метамоделей Крейга щодо теорії комунікації. На основі даного огляду авторка обґрунтовує необхідність радикалізації прагматизму та аналізує його вплив на комунікаційні дослідження. Досліджується теорія комунікації Роберта Крейга, яку він розглядає як практичну дисципліну. Доводиться, що всі теорії комунікації є взаєморелевантними, якщо їх адресують у практичний життєвий світ, в якому «комунікація» вже є багатозначним терміном. Кожна традиція теорії комунікації походить з риторичних посилань на певні загальноприйняті уявлення про комунікації, (...) оскаржуючи інші переконання. Взаємодоповнення та напруженість традицій породжують теоретичний метадискурс, який перетинається з існуючим практичним метадискурсом у суспільстві та потенційно інформує про нього. За попередньою схемою комунікативного поля риторична, семіотична, феноменологічна, кібернетична, соціально-психологічна, соціокультурна і критична традиції теорії комунікації вирізняються властивими способами визначення комунікації та проблем спілкування, метадискурсивними словниками та метадискурсивними загальними поняттями. Запропоновано порівняльну аргументацію між традиціями, розглянуто результати для теоретичної роботи та дисциплінарної практики в цій галузі. (shrink)

The attempt of philosophical analysis of information is undertaken, as major determinanty of transformation of culture, which supposes consideration in conceptions of modern man becoming of man of virtus with the changing environment of co-operation, globalization of intercourse, loss of identity, new virtual culture. The purpose of the study – a study of concepts information, the information space and the man virtus in philosophical discourse. Conclusions. Thus this study allows us to formulate the following conclusions and conceptual points : – (...) Information that creates a psychological and social basis on which manifests conscious behavior of the individual. The «natural» information around us is a soil origin of living beings and the condition for their development and improvement, while «artificial» information involves the use of new norms and channels of information, it is present in the form of written information, audio messages, television and radio and so on – in other words everything that has been created as a result of human activity; – Information space – a multi-level structure. In a sense, it can be called the metaphor, but at the same time, it is quite possible. – Information space understood as a set of spatial structures in which information is distributed. The information space is a collection of interacting processes and information systems. Changes associated with the processes of information, technology use, virtualization, and cultural space of coverage, expanding modes of transmission of social and cultural experience. New global information technology not only to open up unprecedented opportunities for human development, but at the same time put in front of him and culture complex nature of philosophical problems associated with the dehumanizing culture, rationalization of thinking, adaptability to life. Information processes taking place in society, cause radical changes in the structure and content of modern culture: on the one hand, it includes elements of the previous crop, and on the other, it creates new areas. (shrink)

Olena Bortnikova. Religious and political organizations as subjects of national processes in Ukraine In the article the different approaches to defining the essence of religious and political organizations as subjects of national processes and their role in the functioning and development of society. Attempted to characterize the basic methodological provisions for disclosure of the nature of religious and political actors as structural elements of ethnonational system, identifying different levels of accommodation in terms of social change.

В статті розглядається значення методології дослідження смислу, яка заснована на комунікативній парадигмі, що поєднує достоїнства як менталістської так й лінгвоцентризької парадигм, одночасно усуваючи їхні недоліки. Парадигми припускають різні методології дослідження, щодо яких сформульовані три тези. По-перше, вони мають протилежну спрямованість. По-друге, мають свої онтологічні передумови, що роблять їх однаково обгрунтованими. Та по-третє, внутрішня логіка їхнього розвитку спрямована на зближення. У статті репрезентовано процес поступового формування комунікативної парадигми вивчення смислу. Також, розглядаються дві логіко-філософські концепції, які вплинули на розвиток всієї семантики.

Історичній свідомості як складовій частині суспільної свідомості притаманні генеалогічні інваріанти свідомості взагалі й суспільної свідомості зокрема. Разом з тим історична свідомість володіє низкою оригінальних особливостей і факторів становлення. Важливим і актуальним дослідницьким завданням сучасної філософії історії є понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Ключового значення набуває розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення.

Вплив релігії пояснюється тим, що вона формує сенси існування за допомогою встановлення відношення людини до світу. Суб’єктивний чинник сучасних релігій пояснюється тим, що становлення сенсів існування має трансцендентальний характер. Це пояснює, чому існування політичного суб’єкта визначає релігійна віра. Політичний вплив можливий за допомогою використання релігії як форми дії на масову свідомість. Він формалізований і структурований за допомогою політичних технологій, призначення яких полягає у формуванні залежного політичного режиму. Найбільш придатним для цього являється протестантизм, що обумовлено характером його суб’єктивності.