У монографії аналізуються методологічні можливості культурної предикації, що має теоретичний статус міжкультурної комунікації і дефінітивної специфікації. Вони слугують основами культурно-предикативного аналізу як гуманітарно-наукової методології. Культурно-предикативний аналіз узагальнює окремі методології гуманітарних наук. Серед них – методологія історії, методологія логіки і методологія історії філософії, в якій методології історії і логіки поєднуються на підставі принципу єдності історичного і логічного. Монографія адресована фахівцям з філософії і методології гуманітарних наук, методології історії, логіки та історії філософії, метафілософії і комунікативістики.

У статті з’ясовано специфіку морфологічного вираження суб’єктної синтаксеми в пасивних конструкціях сучасного адміністративно-канцелярського мовлення. Проаналізовано асинкретизм (суб’єкт дії) та синкретизм (суб’єкт-інструмент, суб’єкт-інструмент-час, суб’єктінструмент-об’єкт, суб’єкт-простір) семантики орудного відмінка субстантива та прийменниково-іменникового словосполучення. Матеріалом для дослідження слугували навчальні посібники та довідники з офіційно-ділового мовлення, датовані першими десятиліттями ХХІ ст.

У статті проаналізовано категоріальний апарат сучасної парадигми дизайну. Актуальність виявлення категоріального апарату парадигми дизайну визнається загальносвітовим зацікавленням до проблем національних відмінностей і глобалізацією інформаційної свідомості людства, потребами української дизайн-освіти, в якій теоретичним проблемам приділено ще недостатньо уваги; формуванням нових культурних цінностей в умовах трансформації українського суспільства. З’ясовано, що категоріальний апарат дизайну зводиться до методології пізнавального руху, дизайн розглядається в контексті міждисциплінарного простору, актуалізуючи категорії філософії, соціології, естетики, інженерної психології й екології, загальної технології й системотехніки, кібернетики й теорії організації виробництва. Розглядається (...) категорія “модель дизайну”. розглядаються такі моделі як: художня, інформаційна, матеріальна, технологічна тощо. Категорії дизайну включають соціально - історічний контекст, являючись узагальненням не тільки індивідуального,а й суспільного духовного досвіду. (shrink)

В статті дається аналіз проблем культури буття людини, становлення універсалій культури та традицій, що стають інтеграційним механізмом формування буття людини в культурі і через культуру; дається аналіз культурних чинників, що детермінують культуру буття людини; визначється понятійно-категоріальний апарат культури буття людини та буття культури людини як генерального простору людської життєдіяльності; визначається різниця між західною і східною парадигимами культури буття людини; культура буття – це розуміння феноменів соціуму, екзистенції, формування людини, що поєднуються з проблематикою удосконалення людини у бутті культури.

The discrete–structural structure of the world is described. In comparison with the idea of Heraclitus about an indissoluble world, preference is given to the discrete world of Democritus. It is noted that if the discrete atoms of Democritus were simple and indivisible, the atoms of the modern world indicated in the article would possess, rather, a structural structure. The article proves the problem of how the mutual connection of mathematics and philosophy influences cognition, which creates a discrete–structural worldview. The author (...) notes that the appearance of writing, symbolic language and the depiction of the picture of the world through mathematics, led us into the sphere of discrete mathematical mathematics. (shrink)

The article examines discussion wich took place in 1911 between Polish philosophers Henryk Struve and Kazimierz Twardowski about the state of Polish philosophy and plans for its future development. The results of the discussion were extrapolated to the current situation of Ukrainian philosophy and its challenges. The conclusion is that the path of Polish philosophy of the last century can serve to modern Ukrainian philosophy as reliable guide to the future. Polish philosophy’s recipe of success transferred to modern Ukrainian philosophy (...) consists in, firstly, elimination of external domination of Russian influence due to its balancing by other foreign influences, and, secondly, purposeful development of analytical direction. (shrink)

A number of scholars in the history of medieval Iceland have emphasized the exceptional importance of law and justice for Icelandic society. According to American researcher J. Bajok, the focus of Iceland's culture was law, and the relationship between Godi and his heirs was also based on law. The nature of Iceland's socio-political institutions reveals the circumstances in which Icelanders' attitudes towards the law were shaped. The royal power in the country during the Commonwealth period did not arise, and the (...) system of chiefs or Godords became specifically the Icelandic institute of government. It is traditionally believed that the country was divided into 4 quarters, consisting of 36 Godords, headed by leaders. The year 930 is considered the date of Altinga's founding. National Assembly of Iceland. Each year, a three-year lawmaker in Altinga had to promulgate a third of the country's laws. The lawmaker selected those who were to sit on the Rock of Law and designate the place where the Courts of the Quarters, which had pending lawsuits, were to be held. The most important institution of Altinga was the Legislative Council, which dealt with legal issues. The council members were 48 leaders or heads. The representatives of the highest level of the religious hierarchy - the bishops of dioceses on the Chamber Hill and the Hills - were also members of the Legislative Council. The bishops participated in three important events for the country: the drafting and adoption of the Law of Tithes in 1096/97, the codification of secular laws in 1117 - 1118, and the record of about 1123 of the Christian Law, which was included in the Gray Law Code. Goose ", probably recorded in the XIII century. (shrink)