The dramatic changes in the life of the twentieth-century society associated with the development of the information sphere led to the emergence of the concept of an information society, which has identified as the main factor of development the production and use of information. This concept is a variant of the theory of post-industrial society, based on Z. Brzezinski, D. Bell and O. Toffler. According to the latter, this society will emerge as the most technically advanced and at the same (...) time as an anti-industrial civilization, which will bring with it a new code of conduct. The peculiarity of the information society was noted by N. Luman. "If the concept of society presupposes the central importance of domination or values," he notes, "in this case, not only the obvious regional diversity and complexity of communication, but also, first and foremost, the extent to which the" information society "decentralized but interconnected communication across the globe through its networks - a trend that will certainly only increase with the help of computerization in the near future". (shrink)

Історія Києво-Могилянської академії другої половини XVII ст. інколи залишається небагатою навіть на конкретні факти щодо професорів та ректорів того часу. Одна із таких маловивчених постатей — ректор Теодосій Ґуґуревич (1680-і рр.). Ще від 1860-х рр. історики надають Теодосію нищівні характеристики, вказуючи на його нібито аморальність та доведення навчального закладу і Братського монастиря до цілковитого зубожіння. Єдине джерело таких висновків — незадовільна характеристика з листа єпископа Теофана (Прокоповича), написаного аж 1736 р. Ціла низка Прокоповичевих тверджень викликають сумнів щодо їхньої достовірності. А (...) підсилює підозру у некоректності висновків Теофана напис на срібній водосвятній чаші, виготовленій коштом Братського монастиря за ігументсва там Ґуґуревича. Аналіз гравіювання вказує, що немає підстав вести мову про цілковиту убогість обителі, при якій діяв Могилянський колегіум. Такий висновок дає змогу не лише критично оцінити негативні характеристики Прокоповича керівництву колегіуму, а й поміркувати про причини, що підштовхнули архиєпископа до нищівної критики. (shrink)

Розглядається площина можливостей і динаміка розвитку сучасної освіти в умовах інформаційного суспільства, визначається зміст поняття,напрями компетентної моделі вищої освіти, які зумовлені загальноєвропейською та світовою тенденцією до інтеграції та глобалізації, зміною освітньої парадигми щодо поліструктурності дослідницьких, проектних, управлінських знань. Висвітлюються проблеми взаємозв’язку інформаційного та освітнього процесів, впровадження напрямів інноваційних технологій підготовки спеціалістів ВНЗ: формування інформаційної компетентності як засобу розвитку універсальних навичок критичного мислення; відтворення ролі міжпредметних зв’язків як засобу формування професійної мотивації розвитку особистісних характеристик студентів, їх здібностей до творчої самореалізації; створення (...) «центрів трансферу технологій» на базі наукових центрів ВНЗ. Визначається сучасна ключова інноваційна ідея освіти, що відтворює цілісність її результату завдяки орієнтованому комплексному підходу. (shrink)

У статті розглядаються питання, які пов’язані з етичними засадами роботи соціального працівника з дітьми з інвалідністю як невід’ємної складової частини щоденної діяльності. Знання теоретичних та законодавчих засад професійної діяльності сприяє ефективному розв’язанню проблем, а розуміння норм і принципів етики соціальної роботи, обов’язкове та творче їх застосування в діяльності допомагає соціальному працівнику налагоджувати співпрацю з клієнтами, їхніми близькими, колегами, представниками суспільних, державних і недержавних організацій та закладів, а також професійно виконувати свою роботу. Актуальність цього дослідження зумовлена змінами ставлення суспільства до дітей (...) з особливими потребами. Нині однією з гострих соціальних проблем є стан здоров’я дітей та молоді. Стабільно високими є показники дитячої інвалідності, що свідчить про негативну тенденцію зростання чисельності дітей з особливостями психофізичного розвитку, що зумовлює необхідність різних форм соціальної допомоги та підтримки таких дітей. Організація соціальної допомоги дітям, які позбавлені можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного розвитку, потребує насамперед вирішення соціальних проблем. Серед них обмеження у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні, контролі за своєю поведінкою. Розвиток дітей з інвалідністю залежить від задоволення їхніх потреб іншими людьми. Освіта, психолого-педагогічний вплив на особистість, дозвілля є інструментами вирішення однієї з основних проблем у суспільній та державній політиці щодо дітей з обмеженими функціональними можливостями – їхньої соціальної реабілітації, адаптації та інтеграції в суспільство. Соціальні працівники надають пріоритетного значення «соціальному» підходу до проблеми, а не «медичному», що позначається на змісті та якості заходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків «інвалідності». (shrink)