If selection at the group level is to be considered more than a mere possibility, it is important to find phenomena that are best explained at this level of selection. I argue that human religious phenomena provide evidence for the selection of a “pious gene” at the group level, which results in a human tendency to believe in a transcendental reality that encourages behavioral conformity to collective as opposed to individual interest.

The utopia we are dealing with here could have been called ‘the mother of all utopias’ since it is in fact humanity's greatest, most primal dream, indeed the one that defines us as human. This great utopia, from which are woven our representations of paradise, for example, is immortality, the theme of René Barjavel's novel entitled The Immortals (1973).

In this essay, Perraudin sets out to contrast the competing philosophies of time and imagination of two major French thinkers of the twentieth century: Henri Bergson (1859–1941) and Gaston Bachelard (1884–1962). Despite Bachelard’s polemical approach vis-à-vis philosophical tradition in his works on epistemology and poetics, his accounts of time and imagination have been shown by several critics to be significantly influenced and inspired by his predecessor. Perraudin nonetheless argues that Bachelard’s critique of Bergson’s theory of continuous temporality opens the way—through (...) the subtle dialectics of his “philosophy of no”—to more prolific, and as yet untapped, therapeutic possibilities in our understanding of time and imagination than Bergson’s accounts of continuum of the élan vital had managed to reveal. (shrink)

Henri Bergson's philosophy is centered on forming a concept of lived time or durée, which he saw as a process of continuous variation and flux. He believed that the study of time should be the foundation of philosophy. By studying time, we find an integration of concrete, infinite, qualitative multiplicity within consciousness that we should use to understand the essence of reality. I show that his insights into the reality of duration come directly from a metaphysical or phenomenological interpretation of (...) integral and differential calculus. Drawing on the recently published lectures from 1902–1905, I show how An Introduction to Metaphysics schematizes the methodology of Matter and Memory and Time and Free Will by means of this mathematical analogy. To Bergson, the concepts of calculus are not mere metaphors; they unleash certain metaphysical implications that problematize the mind's relation to movement, life, consciousness, time, and consequently, reality itself. (shrink)

Near is andDifficult to grasp, the God.Religion, too, perhaps religion even more, seems to be “near” enough; for it is such proximity, it would seem, that allows us to make all kinds of statements about it—whether in defense of it or against it. Yet were we to be asked, “What is religion?” and what makes an experience “religious,” or rather, what makes us append this characterization to any particular experience, we would find that, in Hölderlin’s words, religion is “difficult to (...) grasp”. To paraphrase one famous passage: “We know perfectly well what we mean when we speak of [religion] and understand just as well when we hear someone else refer to it. What, then, is [religion]? If no one asks me, I... (shrink)

A 5,000 word review-essay of Anthony Steinbock's Moral Emotions (Northwestern University Press, 2014).

Henri Bergson's philosophy has attracted increasing feminist attention in recent years as a fruitful locus for re-theorizing temporality. Drawing on Luce Irigaray's well-known critical description of metaphysics as phallocentrism, Hill argues that Bergson's deduction of duration is predicated upon the disavowal of a sexed hierarchy. She concludes the article by proposing a way to move beyond Bergson's phallocentrism to articulate duration as a sensible and transcendental difference that articulates a nonhierarchical qualitative relation between the sexes.

The extent to which Walter Benjamin's thought is bound up with the conceptual framework and debates of Bergsonism is overlooked to the detriment of our understanding of both. Benjamin's conception of Erfahrung/ experience is defined in relation to Bergson's conception of experience in the durée/duration. Benjamin implicitly evokes and extends a Bergsonian conception of creativity. This is central to Benjamin's understanding of the political implications of the decay of aura. The enhanced potentiality for creativity constitutes the possibility of new forms (...) of genuine Erfahrung in the scattered debris of the old. This would be based upon an affirmative nihilism, the mobilization of the creative second technology, the loosening of the masses, and the `politicization of art'. Crucially, however, Benjamin rejects Bergson's ahistorical approach to creativity within human experience. Virtual difference, the durée, is not external to human history. Creativity does not `flow into' actual human life but is the actualization of virtual difference that is generated and delimited by given socio-technological conditions. Modern creativity is not the gift of` God but of the capitalist mode of production. Benjamin provides a materialist explanation for the utility of Bergson's conception of creativity in the political critique of the present and a materialist justification for the normative prioritization of openness and qualitative segmentarity. He treats the durée as fully immanent to human experience and affirms a politics that is both more realistic and more committed to the value of difference in itself than is articulated in Bergson's own sociobiology. Benjamin does, as such, make a direct and critical contribution to the contemporary attempt to deploy Bergsonism in political critique and to render vitalism sociological. (shrink)

This paper argues that Darwin's theory of evolution offers two modes of understanding the relation between life and human knowledge. On the one hand, Darwin can be included within a general turn to “life,” in which human self-knowledge is part of a general unfolding of increasing awareness and anthropological reflexivity; life creates an organism, man, capable of discerning the logic of organic existence. On the other hand, Darwin offers the possibility of understanding life beyond the self-maintenance of organism and, therefore, (...) beyond the rational of life's putative striving. (shrink)

Group selection may be defined either broadly or narrowly. Narrowly defined group selection may involve either selection for altruism or group selection between alternative evolutionarily stable states. The last variety of group selection is likely to have been particularly important in human evolution.

Стаття присвячена моделюванню відкритого суспільства за проектами Дж.Ріфкіна (суспільство відкритих мереж та енергетична Пангея) та Дж.Сороса (демократичний альянс). Вчені досліджують вплив новітніх технологій на суспільство, зміну ціннісних орієнтирів, формування нових форм соціальної участі. Вони роблять прогнози стосовно майбутніх суспільних перетворень у пост-глобальних умовах та мають досвід втілення своїх ідей на практиці протягом ХХІ ст. Дж.Сорос називає себе безпосереднім послідовником ідей відкритого суспільства А.Бергсона і К.Попера. Він розбудовує свій проект на засадах гуманізму, демократичності та захисту прав людини. Дж.Ріфкін поєднує ідеї зеленої (...) енергетики, формування нових уявлень про природу (ентропія), цінностей (біофілія, емпатія), які разом лежать в основі суспільства відкритих мереж. Дж.Сорос пропонує проводити зміни через громадянське суспільство, уряди та переосмислення статусу суверенітету країни в міжнародній політиці. Він пропонує низку перетворень, які збільшили б потенціал взаєморозуміння між суб'єктами, механізми заохочення та контролю порушень. У політиці це підтримка або економічні санкції, в житті громадян – просвітницька діяльність у сфері захисту прав людини та громадянина. Дж.Ріфкін проводить паралелі між мережею Інтернет та інтелектуальної енергетичної мережі, що наразі формується. Він вважає, що об'єднання людей, які вільно діляться цінною інформацією в мережі, так само вільно ділитимуться енергією відновлювальних джерел. Обидва вчених зауважують кризу цінностей і втрату орієнтирів, які сформувалися в глобальному суспільстві після бурхливих подій ХХ століття. Вони пропонують свої варіанти розвитку майбутніх подій та напрямки економічних, соціальних та світоглядних трансформацій. (shrink)

Recent philosophy has witnessed a renewed interest in the works and ideas of Henri Bergson (1859–1941). But while contemporary scholarship has sought to rehabilitate Bergson’s insights on time, memory, consciousness, and human freedom, comparatively little attention has been paid to Bergson’s relationship to pantheism. By revisiting the ‘pantheism’ controversy surrounding Bergsonian philosophy during Bergson’s lifetime, this article argues that the panentheistic notion of ‘being-in-God’ can serve as an illuminating framework for the interpretation of Bergson’s philosophy. By examining the ‘pantheist’ readings (...) of Bergson and comparing and contrasting Bergson’s philosophy of life with Spinoza’s panentheistic metaphysics, this paper shows that an account of ‘being-in-Life’ is key to Bergson’s metaphysical outlook as well as his account of philosophy as a practice of ‘intuitive’ thinking. In so doing, this paper highlights some of the implicit religious motifs not only in Bergson’s metaphysical outlook but also in his conception of the task of philosophy. (shrink)

The six commentaries raise five issues about multi-level selection theory that we attempt to address: (1) replicators without vehicles, (2) group selection and movement between groups, (3) absolute versus relative fitness, (4) group-level psychological adaptions, and (5) multi-level selection as a predictive theory.

Статтю присвячено аналізу антропологічних вимірів творчості в контексті європейської та української філософії. Творчий потенціал особистості є неповторним елементом перетворення навколишнього середовища людиною. Однак протягом історії становлення та розвитку творчості в контексті філософської традиції відбувалися значні зміни. Аристотель розглядає людину з точки зору природної істоти, що наділена розумом, духом, а творчість постає суспільним явищем. У теологічній концепції людина розглядається як надприродне утворення, що має свій сенс, призначення і свою історію виникнення. Творчість властива Богу, а не людині. Таким чином, у теологічній концепції (...) людина втрачає свій творчий потенціал. Це стає передумовою розуміння людини як творця власного життя та долі. Відбувається антропологічний поворот до розуміння творчості. На пізніх етапах розвитку людства творчість ототожнюється з мисленням. Творчість людини залежить від творення, що постає діяльністю Абсолютної ідеї, яка у нього є «вічною творчістю, вічною життєвістю». Творча сила людського серця розкривається у філософській концепції Г. Сковороди. В екзистенціальній філософії свобода постає як специфічна складова людського буття, що є ірраціональної ідеєю, яка надихає на творчість. А творчість розкриває величезні можливості людського духу. (shrink)

У статті аналізуються джерела ідей відкритого православ’я, що стала стратегією розвитку Православної Церкви України. Доводиться, що сучасне українське відкрите православ’я розвивається внаслідок спроб відродити ідентичність київського християнства, контекстуалізувати соціальну доктрину вселенського православ’я та концепції сучасної православної теології, а також завдяки зверненню до ранньохристиянського бачення відносин церкви і суспільства. У статті доводиться, що українське відкрите православ’я стало виразником ідей поміркованого консерватизму, налаштованого на діалог із суспільством, іншими конфесіями і релігіями. Українське відкрите православ’я типологічно схоже до ідейної позиції Константинопольського патріархату та інших (...) помісних православних церков, які перебувають у протистоянні з фундаменталізмом Російської Православної Церкви. Джерелами українського відкритого православ’я стали сучасна православна теологія, київська традиція християнства, православний лібералізм, проєвропейська риторика лідерів українського православ’я. (shrink)

Issue is taken with Dawkins and Krebs's (1978) conception of communication as being by nature manipulative and with Cronk's proposals concerning the evolution of morality, both of which are grounded in evolutionary biology. An alternative view, which recognizes that which humanity has in common with other species but which emphasizes humanity's distinctiveness, is offered to account for religion and morality.