The idea of the present Issue originated in a workshop held at the University of Urbino, Italy, in June 2014, and subsequently developed into an independent editorial project by including contributions that were not initially presented at the workshop. The eight essays that follow authored by young and emerging philosophers as well as fully accomplished ones—touch upon various aspects of the most recent debate surrounding TEs, closely engaging with many influential proposals that have been put forward over the last few (...) years. They can be organised around three main areas of concern. The first group deals with general issues raised by the use of TEs, such as the possibility of drawing a principled distinction between scientific and philosophical TEs (Marco Buzzoni), the role played by intuitions within philosophical TEs (Julia Langkau), and the different ways in which the intended conclusion of a TE can be resisted (Roy Sorensen). The second group focuses on the logical form of philosophical TEs (Sören Häggqvist; Daniele Sgaravatti), and on the kind of access to modal knowledge they are standardly taken to provide (Vittorio Morato). The third and last group explores the virtues and limits of TEs used in two specific philosophical areas, namely the philosophy of science (Margherita Benzi), and the philosophy of mind (Elizabeth Schier). (shrink)

Recent work in philosophical methodology by experimental philosophers has brought to light a certain kind of skepticism about the role of intuitions in a priori philosophical inquiry. In this paper I turn attention away from a priori philosophical inquiry and on to the role of intuition in experimental design. I argue that even if we have reason to be skeptical about the role of intuition in a priori philosophical inquiry, we cannot remove intuition from inquiry altogether, because appeals to intuition (...) are essential for experimental design. (shrink)

У статті представлено нову течію у філософії, а саме експериментальну філософію, яка потужно заявила про себе в останні двадцять п’ять років і знайшла розповсюдження переважно в країнах Західної та Центральної Європи і США. Окреслено її передісторію, основні положення, ключові методи і тематику досліджень, а також окремі результати. Представлено головні напрями у межах самої експериментальної філософії, а саме рестрикціонізм, експериментальний дескриптивізм та експериментальний аналіз понять. У статті підкреслюється значний міждисциплінарний потенціал експериментальної філософії та описується ряд напрямів, у яких могла б відбутись (...) плідна співпраця філософів, психологів, біхевіоральних економістів, правників та представників інших дисциплін, що вивчають людську поведінку. З появою експериментальної компоненти та завдяки активному творенню нового емпірично обґрунтованого знання зростає потенційний вплив філософії на суспільство, на ефективність формування цінностей і модуляцію поведінки людей, особливо з урахуванням потужності сучасних мас-медіа. (shrink)

This paper is the introduction to the Special Issue “Philosophical Methods”. The Special Issue will be published by Synthese.