В статті здійснено корпусне, міждисциплінарне, емпіричне соціально-філософське дослідження можливостей актуалізації поняття та практики класової свідомості в метамодернізмі на основі чотирьох джерел: праць видатних західних філософів 1900-2023 рр. (5064 англомовних книжок і статей), праць Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (43 томи), української соціологіні Олени Сімончук і дописів у Facebook-групі громадського руху українських медикінь «#БудьякНіна». Перші два джерела дозволили зрозуміти первинну логіку цього поняття, а також його філософську логіку та суперечливість на фоні історичного досвіду ХХ ст., тобто пов’язаних з ним трансформацій в (...) західному суспільстві та пролетарських революцій. Виявилося, що розум, однорідність і цілеспрямованість, які очікувалися в теорії від практики робітничого, революційного руху, проявив панівний клас, інтегрувавши робітничий клас на Заході, а на Сході, замість автентично пролетарських революцій, відродилися тиранія та відчуження від широких народних мас з боку професійних революціонерів, а згодом, й державно-партійної бюрократії. Втім, поняття класової свідомості лише частково можна вважати деактуалізованим, оскільки це поняття передбачає стадії розвитку класової свідомості. Два останніх джерела в нашому дослідженні дозволили продемонструвати, що в сучасних українських умовах можна говорити про сформованість 2-х стадій розвитку класової свідомості: розуміння власних інтересів і нерівності. Це створює можливості стверджувати, що метамодерністське перевідкриття історії, зокрема має відношення й до поняття та практики класової свідомості сучасних робітників, що дає надію на більш вдалий римейк емансипативного потенціалу марксистських ідей для розв’язання сучасної кризи капіталістичного людства у XXI cт. Підкреслимо, що дослідження було зроблено за допомогою використання корпусної лінгвістики, завдяки якій були проаналізовані великі обсяги текстів, як філософів, так й учасників руху «#БудьякНіна», що дозволило виділити головні контексти та фокус їхніх текстів, а також поставило усе дослідження на міцну емпіричну базу. (shrink)

ABSTRACT While Marx threw off his attraction to Romanticism when he was still a teenager, scholars have detected various senses in which deep structures of Romantic thought persist in his work. These structures have frequently been taken as contributing factors to Marx’s alleged millenarianism, doctrinaire rigidity, and intolerance. The mature Marx does draw on Romantic ideas at crucial moments; but rather than reinforcing an image of Marx as an intolerant ideologue, the Romantic element in his thought, properly construed, suggests theoretical (...) openness and humility before an unmasterable reality. (shrink)