Мета роботи полягає у постметафізичній концептуалізації суб’єкта у клінічному дискурсі філософської антропології. Теоретичний базис дослідження поєднує засоби дискурсивної аналітики і загальні принципи історико-філософської науки. Логіка дослідження збігається із парадигмальним розумінням трансформацій суб’єкта та передбачає перехід від діагностичних стратегій аналізу індивідуального буття як основи патологічності суб’єкта до дослідження терапевтичних моделей концептуалізації комунікації як детермінанти патології та, нарешті, до аналітики суб’єкта в горизонті полісуб’єктної соціальності. Наукова новизна полягає у розкритті основних антропологічних моделей суб’єкта, що відповідають функціям діагностики й терапії. Показано, що, попри (...) революційність певних проектів, що дозволяє їх віднести до постметафізичних, у них залишаються рецидиви метафізичності, які існують в образі суб’єкта, що мислиться як основа справжності. Відповідно до критеріїв практичної імплементації ключовою є трансформація теорій суб’єкта, орієнтованих на самопокладання і автономію, у концепції, сфокусовані на відповідальності, турботі про суще і здійсненні у якості людини. Висновки. Доведено, що образ посткласичного суб’єкта, зосередженого на ідеалі власної автентичності, мусить діагностуватися як патологічний. Показана недоцільність акцентуації виключно на дискурсивності, розмові, результатом якої стає ствердження незалежності внутрішнього, хоч і маргінального світу девіантного суб’єкта. Обґрунтована необхідність доведення проблеми до логіки соціальної взаємодії, у якій виникає та форма смислової організації феноменів, що є нормальною структурою життєвого світу і на основі якої виникає повноцінний суб’єкт із уявленнями про власну самодостатність, і з турботою про суще. (shrink)

Contemporary pain literature increasingly acknowledges the need of a multidimensional approach to pain, which accounts for its complex biological, psychological and social components. This is reflected in the recently revised definition of the International Association for the Study of Pain (IASP) and some contemporary philosophical positions. This paper addresses the need to offer a theoretical approach that integrates the biopsychosocial and qualitative multidimensionality of pain by developing the “social grounding view of pain”. My focus is on seeking a multidimensional philosophical (...) approach that accounts not only for its complex biological and psychological aspects but also and specifically does justice to its social dimension. I draw from some of the most recent multidimensional theoretical and methodological approaches that attempt to account for the social component of pain, including enactivism and interpretative phenomenological analysis (IPA), to propose the advancement of the social grounding view, which has a particular focus on socially shared linguistic concepts in relation to the meaning and modulation of pain. More specifically, the social grounding view is based on the argument that the meaning of the experience of pain is determined in part by socially shareable linguistic concepts habitually associated with pain. I test this view against empirical cases drawn from pain neuroscience education (PNE) and try to demonstrate how the modification of the linguistic concepts of pain could be used effectively to modulate its experience. (shrink)

In recent years, the societal and personal impacts of pain, and the fact that we still lack an effective method of treatment, has motivated researchers from diverse disciplines to try to think in new ways about pain and its management. In this paper, we aim to develop an enactive approach to pain and the transition to chronicity. Two aspects are central to this project. First, the paper conceptualizes differences between acute and chronic pain, as well as the dynamic process of (...) pain chronification, in terms of changes in the field of affordances. This is, in terms of the possibilities for action perceived by subjects in pain. As such, we aim to do justice to the lived experience of patients as well as the dynamic role of behavioral learning, neural reorganization, and socio-cultural practices in the generation and maintenance of pain. Second, we aim to show in which manners such an enactive approach may contribute to a comprehensive understanding of pain that avoids conceptual and methodological issues of reductionist and fragmented approaches. It proves particularly beneficial as a heuristic in pain therapy addressing the heterogenous yet dynamically intertwined aspects that may contribute to pain and its chronification. (shrink)