Поняття «філософія науки» незаперечно увійшло до сучасного філософського дискурсу. У філо- софському та науковому середовищах є різні тлумачення філософії науки. Власне науку тради- ційно вважають суспільною інституцією, створеною з метою здобуття та застосування знань про природні та штучні реалії. Водночас введення поняття «філософія науки» було б три віальним, якби його обсяг зводився до перетину обсягів понять «наука» і «філософія». Пе ре- хід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності конкретних наук з особ ливими предметними галузями викликає виокремлення із (...) загальної філософії науки групоцентрованих філософій наук на кшталт філософії біології, філософії психології, філософії технічних наук, філософії медицини, філософії соціальних наук, філософії інформаційних наук, філософії фізи- ки, філософії математики, філософії філософії тощо. У статті виокремлено різновиди сучас- ної філософії математичних та природничих наук. Специфічні ознаки цих наук аналізовано за допомоги графових класифікацій відповідних філософій. Підкреслено важливість для всіх різ- новидів філософії науки використовуваних ними реконструкцій практичних теорій. У першій частині окреслено мету статті й розглянуто предметні та теоретичні класифікації філосо- фій науки, у другій — оцінні, називні, теоретико-реконструктивні та мовно-реконструктив ні, а також зроблено висновки щодо доцільності застосування цих класифікацій до філософій суспільних та гуманітарних наук. В підсумку автори висновують, що, незважаючи на попу- лярність у філософсько-науковому середовищі різкого протиставлення класичної та некласич- ної фізики, для цього немає ґрунтовних об’єктивних підстав. (shrink)