В публикации рассматриваются особенности функционирования банков развития. Проанализированы мнения ученых по поводу деятельности банков развития и их влияния на экономическое развитие страны. Определены основные цели банков развития. Обоснованы отличия между банками развития и коммерческими банками. Рассмотрены особенности деятельности Банка развития Республики Беларусь. Исследованы мнения отечественных ученых по поводу необходимости создания банка развития в Украине. Проанализированы проблемы функционирования Украинского банка реконструкции и развития, а также Всеукраинского банка развития. Предложены основные направления создания государственного банка развития в Украине.

У статті проаналізовано та розкрито сучасні актуальні проблеми сім’ї як об’єкта соціальної політики та соціальної роботи. Аналізом встановлено, що на сучасному етапі сім’я як соціальний інститут суспільства переживає кризу, яку спричинила низка факторів глобального та локального рівнів. Дослідженням визначено що соціальна політика стосовно інституту сім’ї – це комплекс соціально-економічних, нормативно-правових, соціальних, демографічних та інших заходів державного та недержавного впливу щодо виявлення, узгодження та задоволення потреб та інтересів сім’ї. Головним завданням соціальної політики щодо української сім’ї є: розроблення напрямів підтримки сім’ї, функціонування (...) системи соціального захисту сім’ї з мережею соціальних служб, установ, організацій, різними технологіями, методами та послугами й іншими формами соціальної роботи із сім’єю та її членами. Основним реалізатором соціальної політики із сім’єю є центральний орган публічної влади – Міністерство соціальної політики з його структурними підрозділами та мережами соціальних служб, установ та організацій. З’ясовано, що на сучасному етапі соціальна робота з українською сім'єю проводиться за такими основними напрямами: соціально-економічним, психологічним, освітнім та медіації. Сучасна соціально-психологічна підтримка сім´ї відбувається із забезпеченням відновлення позитивного мікроклімату між її членами, особливо в період сімейних криз. Освітній напрям соціальної роботи забезпечує соціальну допомогу та підтримку у навчанні та вихованні. Медіація з її процедурами, формами та підходами здійснює соціальну допомогу сім'ї з вирішення спорів, конфліктів та допомагає в організації її життєдіяльності, забезпечує координаційні процеси взаємозв'язку сім'ї із соціальними службами, установами та організаціями щодо вирішення питань соціального захисту та підтримки. (shrink)

Досліджуються типи відтворення інформаційних систем у суспільстві за умови диференційованої включеності до інфосфери. Співвідношення процесів інформаційного виробництва; розподілу; обміну та споживання формують у світовому вимірі усталені конфігурації; які можуть бути визначені як інформаційна латентність; інформаційне донорство; інформаційна рецепція та інформаційна інтеграція. Функціонування та розвиток інформаційних систем відбуваються як просте закрите та відкрите відтворення; розширене експансивне або наздоганяюче відтворення інформаційної системи.

The article is devoted to the actual problem of interaction of state authorities and civil society institutions in the sphere of humanitarian policy. The author seeks to examine the main aspects of such interaction, analyze the participation of civil society in the formation of the state humanitarian policy and determine the main factors of its implementation. The study of Ukrainian civil society as an object of managerial influence on humanitarian policy requires addressing the problem of delimiting the competence of the (...) state and society and determining the economic and political status of self-governing structures. The urgency of the problem of our study is that, despite the availability of publications related to the analysis of various aspects of communication between the state and civil society, to date, the problem of the very socio-political (social, civil dialogue, and formation of institutional mechanisms of dialogue interaction between power and society in Ukraine. A special kind of intersubjective dialogue is the institutional social and political dialogue between the state and civil society that takes place in the sphere of humanitarian policy. In recent years, the Ukrainian authorities are actively engaged in the creation of civil society institutions, today significant and important changes are taking place in the institutional design of the civil society of modern Ukraine. This tendency is expressed in the emergence and institutionalization of a number of new practices of interaction between society and government. In the same series, institutionalization of such interactions as negotiating procedures, discussions, debates, as well as tolerance, feedback mechanism, public relations The use of structural and functional analysis and the systemic method as the main ones in the study made it possible to conclude that, on the one hand, the range of the main functions and tasks of civil society, as a rule, is out of the framework of the current state structure. However, on the other hand, in some cases, civil society institutes can take part in governance by taking on a number of government functions. The specificity and effectiveness of this interaction depends on the specific political situation and on how effectively the public administration process is implemented in this case - whether it will be complicity or support from the state, or an informal substitution of non-working formal institutions. The result of the work is practical recommendations for removing obstacles and improving the intersubjective dialogue between civil society and the state in the field of humanitarian policy. (shrink)