Informal logic is an attempt to develop a logic that can assess and analyze the arguments that occur in natural language discourse. Discussions in the field may address instances of scientific, legal, and other technical forms of reasoning, but the overriding aim has been a comprehensive account of argument that can explain and evaluate the arguments found in discussion, debate and disagreement as they manifest themselves in daily life — in social and political commentary; in news reports and editorials in (...) the mass media ; in advertising and corporate and governmental communications; and in personal exchange. (shrink)

Ethotic arguments are defined as sequences of claims-and-reasons regarding speaker character, based on which the plausibility of speaker assertions can be questioned. This is an exploratory study concerning the role of visuals in ethotic arguing. In this paper, I bring together contributions from visual argumentation theory and from studies regarding various modes of construing an ethotic argument, in an attempt to offer an adequate account of the argumentative action of images in ethotic sequences of discourse. In the last section, I (...) propose a case study which illustrates the argumentative action that visuals may perform in the ethotic genre of advertising. (shrink)

IntroductionIf we were to identify the beginning of the study of visual argumentation, we would have to choose 1996 as the starting point. This was the year that Leo Groarke published “Logic, art and argument” in Informal logic, and it was the year that he and David Birdsell co-edited a special double issue of Argumentation and Advocacy on visual argumentation . Among other papers, the issue included Anthony Blair’s “The possibility and actuality of visual arguments”. It was also the year (...) that Gail J. Chryslee, Sonja K. Foss and Arthur L. Ranney published their short text on “The construction of claims in visual argumentation” , stating that even though theorists may know a great deal about the process of argumentation, “virtually none of this knowledge is applicable to visual argumentation […] because of the properties that distinguish visual imagery from discursive symbols” .Texts on visual rhetoric have been written as far back as the early 1980s, .. (shrink)

Дослідження спрямоване на окреслення взаємозв’язків теорії та практики арґументації і теорії ухвалення рішень. Фокус уваги спрямований на виявлення специфіки модусів мультимодальної арґументації, що передбачає послідовне розв’язання таких завдань: а) доповнити та уточнити дефініцію терміна «арґументація» у контексті застосування арґументів в процесі ухвалення рішень; б) розвести смислове поле термінів «переконувати» та «запевняти» в контексті само-арґументації (self-argumentation); в) висвітлити роль особистісних особливостей дієвця у процесі вибору; г) дослідити особливості вербальних та візуальних арґументів у процесі ухвалення рішень. Автор виходить із браку досліджень, присвячених (...) прикладному застосуванню теоретико-арґументативного наробку у процесі ухвалення рішень. Прийоми та методи арґументації пропонується розглянути крізь призму само-арґументації, де суб’єкт шукає підстави та надає докази для переконання і запевнення самого себе. Актуалізація цієї проблематики дає можливість залучити теоретичні здобутки філософії дії та активності, феноменології, когнітивних та комп’ютерних наук з метою розширення поля дослідження та виходу за окреслені дисциплінарні межі. Для розгляду теоретико-методологічної та джерельної бази дослідження був використаний системний підхід. Для порівняння арґументативних теорій та підходів були застосовані компаративний метод та метод аналогії. Автором обґрунтована необхідність прийняття до уваги теоретико-арґументативного наробку в контексті теорії ухвалення рішень. Дослідження на межі цих царин зумовлюють актуалізацію проблеми людини, як дієвця, як автора власних рішень, на шляху до яких постає необхідність пояснення та арґументації. Була висунута та обґрунтована гіпотеза щодо розгляду суб’єкта як одночасно адресанта і адресата в арґументативному процесі, що дало можливість підняти питання само-арґументації. У процесі останньої було проаналізовано місце різних модусів арґументації, зокрема вербального та візуального, а також наведено приклади сфер їхнього прикладного застосування. Наукові наробки в арґументативній царині відрізняються прикладним застосуванням. Уміння будувати, аналізувати та виокремлювати арґументи дають змогу не лише ретроспективно поглянути на арґументативний процес та допомогти обґрунтувати вже ухвалене рішення, але й надати перевагу певній альтернативі безпосередньо у ситуації вибору. Діалогічний характер арґументативного процесу можна тлумачити крізь призму само-арґументації, у процесі якої використовуються не лише вербальні, а й візуальні аргументи. На підставі розглянутих першоджерел продемонстровано, яким чином візуалізація інкорпорується в процес ухвалення рішень. (shrink)